Історіографія історії Чехії

Курсовая работа

ІСТОРІОГРАФІЇ ІСТОРІЇ ЧЕХІЇ

Наприкінці ХVІІІ — в І половині XIX ст. відбувався процес формування чеської нації. Чеські землі перебували в складі Австрійської імперії. Чеською мовою було заборонено користуватися в наукових публікаціях.

Развитие национального самосознания в процессе развития самой нации в интересах родного языка, культуры, истории, а также важных путей роста нации. На це була спрямована діяльність «будителів”, яка розгорнулася в П половині ХVІІІ ст. Першим науковим центром національної історії став Чеський музей в Празі, заснований в 1818 р. Музей Почавати Часопис, который был воссоздан в первом периодическом издании прошлой национальной истории. Згодом видавничу діяльність наукової літератури здійснювала просвітницька організація “Матіца (матінка) чеська”. Розвиток історичних досліджень спричинив утворення в 50-х роках XIX ст. при Чеському музеї Археологічного товариства із власним часописом.

Развитие великой отечественной и исторической науки о воспитании с широчайшими представлениями о воспитании.

ПРОСВІТНИЦЬКИЙ НАПРЯМОК, Г. ДОБНЕР (1719 — 1790) —

Ф. ПЕЛЦЛ (І734 — І80І) —

И. ДОМБРОВСЬКИЙ (1753 — 1829)., РОМАНТИЧНОГО НАПРЯМКУ, Ф. ПАЛАЦЬКИЙ (1798 — 1876) —

Історіософія Палацького формувалась під впливом творів німецьких філософів Г. Ґегеля та І. Гердера. Рушійною силою історичного процесу він визнавав боротьбу протилежностей у формі боротьби полярних сил. Если учесть слова о мнениях народов, подъем нимтов, специфический смех: демократия, равенство, интеллектуализм, гуманизм — это тонко.

Лидер в истории, уважающий саморазвитие народа, национального государства и национальной культуры. Народ — виразник національної ідеї. Історичний процес розкривається в діяльності народу, а не видатних осіб. Головна праця — п’ятитомник «Історія чеського народу в Чехії та Моравії» (І-й том видано в 1836 р., 5-й — в 1876 р) видана чеською та німецькими мовами. Видання не аутентична, это просто для выховання национального самосознания. Праця охоплювала період від давнини до 1526 р., в якому чеські землі увійшли до Габсбургської імперії.

Історію чеських земель Палацький розглядав як боротьбу німецької та слов’янської стихій. Люди Чески почитали нос позитивного смеха, обращенного ко всем словам, а также рост идеалов раннего христианства, высокие моральные засады, любовь к отцу и отцу и моральное самолюбование. Протиставляв слов’янські демократичні засади німецьким становим. Вважав, що на початку чеської історії переважала слов’янська стихія. Ідеалізував життя стародавніх чехів, яке відбувалося в умовах внутрішньої свободи, споконвічної демократії, мирних відносин з сусідами. В подальші часи німецька стихія — католицька — витіснила слов’янську. В борьбе словенских демократических засад против сотрудников Нимецяна гонка за свободу — гузизм — «вершина истории истории». Створив періодизацію чеської історії: стародавні часи — до гусизму: середні віки — гусизм; новий час — після гуситський період поневолення чеського народу.

1 стр., 381 слов

История — ключ к пониманию народа

... понять мотивы и цели, движущие человеком. Таким образом, действительно, история всегда была, есть и будет ключом к пониманию народа, той ниточкой, которая связывает людей через века, переплетая их ... начала обречен на неудачу, основным побуждением при этом является стремление к личной славе. Автор "Слова о полку Игореве" создал произведение, ставшее призывом простого народа к прекращению княжеских ...

До гуситского руча, включая реформу, деревенскую войну, правительство Иржи Подебрады как видение идеального конституционного монарха, деятельность Сообщества чешских братьев.

Ф. Палацкий, изучив гусизм, представляет собой великое проявление словенского демократического движения, великую национальную идею, такую ​​как включение свободы мысли в популярную Россию. Спочатку підкреслював лише національний аспект гуситського руху, після революції 1848 р. на перший план висунув морально-релігійну боротьбу чехів проти католицької авторитарності, за церковні та релігійні реформи.

Преодоление радикального течения гуситского ручья — таборитов, сочувствием работы Яна Жижки, работы Яна Жижки. Таборити — это интеграция идеалов старой словенской демократии в то же время с принципами свободы нового часа. Одночасно засуджував соціальні вимоги лівих таборитів. В течії хіліазму, учасники якої поділяли віру в тисячолітнє земне царювання Ісуса Христа (хіліазм — тисяча грецькою мовою), яке почнеться після другого пришестя Христа, напередодні кінця світу, Ф. Палацький вбачав прояв ідей комунізму, до яких ставився негативно.

После разгрома кадров в битве при Липане, падении и ослаблении Чехии на первый план выступил нимецкий феодальный строй, закрытие крестьян.

Ф. Палацкий исследовал национальную и антифеодальную концепцию чешской истории. Впервые история чехов была показана как непрерывный процесс, который может развиваться. Фактический материал оригинала використовуется доэпэр, согласно установленной им терминологии.

Pratsi Mali не лишен большого научного значения в развитии великой исторической науки, но сыграл важную роль в развитии великого национального движения, принятого в показаниях чехов Яна Гуса и Яна Жижни как героев нации. Концепція була визнана широкими колами вчених та громадськості.

Ф. Палацкий, вступив в полемику с немецкими историками, принизил гусизм. З середині 60-х років XIX ст. він опублікував працю «Історія гусизму та проф.К. Хьофлер », из-за расовой ненависти к чехам и Нимцовым.Ф. Палацький заперечував, що катастрофою для Празького університету було залишення його в 1409 р. німецькими професорами та студентами.

Інші представники романтичної школи ідеалізували Я. Гуса і Я. Жижку та суспільний лад Чехії ХШ-ХІV ст., недооцінювали соціально-економічні чинники суспільного розвитку.

РАДИКАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ ТЕЧІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ Е. АРНОЛЬД (1800 — 1869).

На розвиток чеської історичної науки в ІІ половині XIX ст. Діяла низка факторів. До них належать запровадження конституції в Австро-Угорщині, утворення нових дослідницьких центрів — історичного гуртка в Празі, земських архівів в Празі та Брно, чеського Кардового університету після його поділу в 1882 р. на чеський і німецький. З 1892 р. було утворено Чеську академію наук, словесності та мистецтва, в 1892 р. — історичний клуб в Празі, в якому об’єдналися дослідники. З’явилось декілька нових історичних часописів.

5 стр., 2038 слов

Особенности культурного развития германских земель в XVII—XVIII вв

... немецкой классической философии, оказавшей огромное воздействие на развитие европейской мысли XIX века. В первой половине XVIII века ведущее место среди искусств Германии занимает музыка. В это время творят Иоганн ...

КОНСЕРВАТИВНИЙ НАПРЯМОК

В працях з історії Чехії негативно оцінював гуситський рух. Позитивно ставився до поразки чехів у битві в 1620 р. Утрата национальной независимости, поселение правителей Габсбургов, укрыли чехов от анархии дворян, укрыли чешские земли. Контрреформация и германизация, наблюдая за тем, как чехи попали в более развитую нимецкую культуру. В «Історії Чеського королівства» (1850 р) першим розпочав вивчення сучасного йому періоду. Історію держави подавав як правління добрих і шляхетних монархів.

В 13 томах «История города Праги» после переезда содержится отчет о земельной системе, церкви, муниципальной администрации, политическом развитии, развитии ремесел, торговли, экономической, социальной и культурной жизни. В своих предках он vikoristovuvav большое количество джерел, источник ранее неопознанных документов. Праці страждають описовістю, фактографією.

ЛІБЕРАЛЬНИЙ НАПРЯМОК

А. ГІНДЕЛІ (1829 — 1892) —

4-томник «Історія чеського повстання 1618 р.» підготовлений на основі широкого кола джерел, вперше впровадженого до наукового обігу автором, що не втратив значення і сьогодні. Повстання 1618 — 1620 рр. висвітлюється на тлі європейської історії, прослідковано позиції різних держав щодо чеських подій. Визнається правомірність і закономірність антигабсбургської боротьби на початку ХVП ст. клерку поручили Видмову внедриться в марш восстания среди широких народных масс. Поразку біля Білої гори в 1620 р. розглядав як національну трагедію.

Г. ІРЕЧЕК (1827 — 1909) —

Й. КАЛОУСЕК (1838 — 1915) -, ПОЗИТИВІСТСЬКИЙ НАПРЯМОК

В то время как история всех времен виновата в том, чтобы представить себе создание человеческого духа, уровня научной дисциплины є сукупнистю, наблюдая за едой. Сфера из кожи человеческой дьяльности и не лишена политической жизни прошлого до конца дня. Между ними прослеживаются внутренние связи, обусловленные стагнацией социальных, политических и государственных служащих. Заблокировав законы исторического развития, узы исторического знания и идеологии.

Проблематика досліджень Я. Голла — політична та релігійна історія Чехії ХШ — ХV ст., насамперед реформації, Громади чеських братів. Найбільші праці присвячені П. Хельчицькому, якого вважав виразником інтересів чеського народу.

Досліджував умови виникнення Громади чеських братів, вказував на велике значення її діяльності в житті чеського суспільства ХV ст., особливо в розвитку культури. Когда висновок был сломлен, удары гуситов неизбежно привели к упадку реформистского рук. Выправдовував позицию Хельчицкого — проповедовать порабощать, не противостоять злу, празнення на моральное самолюбование в противоположной тактике рьяной борьбы, яку обноюю таборити.

Намагався кормит в Чехии в контексте европейской истории, до конца дня в Чехии и Пруссии, Польша. Довів підробку Краледвірського та Зеленогірського рукописів.

8 стр., 3890 слов

Николай Михайлович Карамзин «История государства Российского»

... перед собой Карамзин, приступая к «Истории государства Российского»? Их три. Первый сформулировал это так: ... временем существенно изменилось. В «Письмах русского путешественника» историк восторженно рассказывал о преобразованиях и ... Карамзин впервые ее изложил в публицистическом сочинении —«Записка о древней и новой ... для многих нечто непонятное: известный писатель, купавшийся в лучах славы, оставляет ...

На початку XX ст. виступав за збереження Австро-Угорщини, за що зазнав критики і залишив університет. Завдяки діяльності Я. Историческая наука Голлаческа достигла уровня истории Западной Европы.

А. РЕЗЕК (1853 — 1909) —

Ч. ЗІБРТ (1864-1932) —

А. СРБ в праці «Політична історія чеського народу від 1861 р. до приходу міністерства Бадені в 1895 р.» та З. ТОБОЛКА разом з К. КРАМАРЖЕМ в книзі «Історія чеської політики нового часу», які були видані наприкінці XIX — на початку XX ст., складний процес розвитку чеської нації в ІІ половині XIX ст. розглядали як діяльність політичних лідерів.

Й. ПЕКАРЖ (1870 — 1937) —

Поначалу «История змея Валленштейна» из психологических позиций духа Альбрехта Валленштейна заняла час и тридцать лет. В дискусії про суть чеської історії, що відбувалася на межі XIX та XX століть, виступив проти концепції Т.Г. Масарика про пріоритет в ній релігійних ідей.

В первой половине дня он выдвинул теорию о специфическом характере городского слова того подвига городской общины — задруги, порождающего тонкость суверенной и подозрительной жизни чехов и народов люди. Ці праці були просякнуті ідеями космополітизму та клерикалізму. Сучасники оцінили їх негативно.

В двотомнику «Книга про замок Кост» змалював широку панораму життя феодального маєтку, дослідив як в ХVП-ХVШ ст. зростали податки, погіршувалося становище селян. Намагався довести, що період після 1620 р. не був часом економічного занепаду. Доповненням до цієї праці була робота «Чеські кадастри.1654-1780», яка складалася з документів, зокрема про збирання податків з селян, про політику Габсбургів, спрямовану на економічне підкорення чеських земель.

Идея создания Независимой Чехословацкой Республики путем содействия активной работе. Автор, влитый в формулировку исторического свидетельства приостановки, является автором рассказа. .

В чотиритомнике «Жижка та ого час» використав — это косвенно джерела, рыдая, мать, смогу критикуя гусизм. Наприкінці 20-х — на початку 30-х років XX ст. оцінював гуситський рух як першу велику революцію в ім’я загальнолюдського прогресу, яка була незрівняною в Центральній Європі за силою, піднесенням пафосом. Вбачав в призмі соціалістичний та демократичний зміст. Всю оставшуюся часть года окружив гусизм национально-религиозным злом, по этой причине развернув великорусскую суперперечность и борьбу за лидерство в церкви. Суть гусизму вбачав в національному моменті. Гусизм Досяг мети — занятие позиции нимецкого элемента среди духовенства тех мест.

Высловлювався против прославления гусизма историками, что означало прославление ножевых ударов по государству и отстранение. По мнению Пекаржа, гуситская революция ослабила нацию и государство, разделила приостановку на гуситское величие и католическое меньшинство, изменила развитие Чешской Республики, открыла связь с Европой. Відповідальність за подальший розвиток країни покладав на таборитів, засуджував їх радикалізм, який в 1620 р. не дав змоги досягти угоди з католицькою церквою і призвів до спустошливих воєн.

Досліджував події ХVП-ХVШ ст. за схемою в основу якої покладено католицизм і апологію шляхти. Її діяльність оцінював лише позитивно. Ідеалізував політичну систему Австро-Угорщини, відповідальність за всілякі утиски переносив з династії Габсбургів на виконавців. В монографии «Белая гора», причинах получения наследства, Виклав размышляет о поражении чехов в битве при Белой горе. Поразка, втрата незалежності, контрреформація не означали занепаду. Всиляко преодолел роль католицизма и «нимецкой стихии» в освоении чешских земель. Для Византийского выключенням в античный период история истории была результатом вливания Западной Европы. Риси концепції Пекаржа — антидемократизм, апологія католицизму, впливу Заходу, негативна оцінка революцій в історії, — були використані після 1938 р. німецькими окупантами та колабораціоністами.

10 стр., 4774 слов

Труд и трудовая деятельность человека в истории

... труда зависит, какими будут школьные коридоры, двор, по которому вы идете в школу! Трудитесь так, чтобы все вокруг доставляло огромное удовольствие, делало вашу жизнь интереснее и содержательнее. Дима Протасевич Как ... даже больше вреден, чем полезен. Лениться это тоже труд и, вероятно, один из самых тяжелых. труд в жизни человека сочинение Прочее непознанное Издавна человек сам заботился о себе, ...

Т.Г. МАСАРИК (1850-1937) —

В 1883 р. об’єднав навколо себе гурток молодих вчених, почав видавати часопис «Атенеум», в якому заперечувалася вірогідність Краледворського та Зеленогірського рукописів. Масарик розглядав історію крізь призму політичної боротьби. Працы — «Ческе питання», «Ян Гус», «Наша нинишня кризиса» и інші, — могут иметь философско-социологический характер. Подобно посланию древнегреческого философа Платона, Масарик рассматривал исторический свет как неполное видение идеального прототипа. Суть истории истории покоится на достижении гуманистического идеала, в котором гуманизм и актуальность стали схожими. Переоценивается роль религиозных явлений в приостановлении жизни и интерпретации исторического процесса в религиозной общине.

В чеській історії бачив дві тотожні епохи — чеську реформацію ХVП ст. та національне відображення XIX ст. між ними існував період контрреформації, який знищив суть «чеського гуманізму». Втіленням його була діяльність Громади чеських братів.

В праці «Карел Гавлічек» Празьке повстання 1848 р. вважав помилкою, негативно оцінював його керівників. Аргументируя необходимость религиозной и моральной саморазвития, обновление большой подвески. Уловив реформизм, социальный либерализм, классовый мир, национальное единство, выступив против идей марксизма и социальной революции.

Л. НІДЕРЛЕ (1865 -1944).

ДЕМОКРАТИЧНИЙ НАПРЯМОК

В основу власної концепції національної історії поклав такі принципи:

  • зв’язок, єдність між різними явищами суспільного розвитку;
  • розуміння історії як боротьби нового із старим, боротьби мас за краще майбутнє.

Вважав народ творцем історії, вирішальною творчою силою. Історичний прогрес відбувається завдяки боротьбі народних мас, революційним періодам в історії. На початку XX ст. опублікував праці про джерела та розвиток пісенної творчості гуситів — “Історія Гуситської пісні в Чехії», “Виникнення гуситської пісні», “Історія гуситських пісень в період гуситських воєн”. Посмотрев, я не вижу части гуситской ручки, которая призывает людей хвалить. Далее в чешской историографии, установив тезис о тесной взаимосвязи между развитием культуры и периодом вязкого разрыва.

В статье «Супер-разговор о сути истории истории» он подчеркнул связь между историей и политикой и выступил против религиозного интеллекта истории Масарика. Гусицкий Рух взглянул на яков, чтобы бороться с народом Чески за свободу.

16 стр., 7792 слов

Національна семантика, стилістика та розвиток архітектурних типів ...

... значення мало те, що внутрішній простір українських деревяних та камяних храмів був розкритий повністю, до зеніту бань, ... особливостей розвитку української культової архітектури як культурного феномену. Отримані результати можна застосувати у галузі історії України, історії архітектури, ... і хрещаті вікна, що символізували хрест, на якому було розіпято Ісуса Христа. Велике значення надавалося вхідним ...

Специфика руки заключалась в том, что актуальность гасила только одна из составляющих общенациональной и социальной программы народа. «Гусицкий рух мав» носит революционный характер и является кульминацией средневековой истории.

В 20-30 рр. XX ст. З. Постепенно переходя от позитивизма к марксизму, к позиции коммунистической партии. Обращая внимание на недостатки нынешней гармонии независимой Чехословацкой республики.

Критиковать позитивизм школы Голля и историко-философский взгляд Масарика, в шутку над законами исторического процесса, а не фиксацию исторических фактов.

В статье «О отечественной истории» мы видим значение руководителя отдела исторической науки и роль народных масс в истории. Уважая историю вивчати как историю социальных низов, простых людей.

В 20-30 рр. XX ст. працював над багатотомними монографіями про Б. Сметану, Т. Масарика, В. Леніна, зображав їх діяльність на соціальному тлі епохи. Відзначав великий вплив Масарика на розвиток чеської науки. Після німецької окупації Чехословаччини емігрував до СРСР. Хотел бы принять активное участие в деятельности Всероссийского антифашистского комитета, в своих выступлениях они выражали идею Слова солидарности в борьбе с гитлеровской Нимеччиной.

Одночасно займався науковою та викладацькою (Московський університет) діяльністю, остаточно сприйняв марксизм в сталінській інтерпретації.

З липня 1945 р., — президент Чеської академії наук та мистецтв, з 1952 р. — президент Чехословацької академії наук. З 1945 р., — депутат Національних Зборів, з 1946 — член президії центрального комітету комуністичної партії Чехословаччини. В брошурі «Комуністи — спадкоємці традиційного чеського народу» (1946 р) про існування двох напрямів в національній історії — реакційної та прогресивної, революційної, демократичної. Начав гуситское движение как великую национальную национальную революцию, пислябилогырский час сразу же осенью, охватив самих людей, не заботился о «темряви времени», провозглашении путей национального пробуждения. Празьке повстання 1848 р. розглядав як найбільшу гордість чеської нації з часів гусизму.

Після утворення незалежної Чехословацької республіки в 1918 р. виникли сприятливі умови для розвитку чеської історичної науки. Зросла кількість центрів наукових досліджень. Они, в дополнение к Кардинальному университету Пража, стали новым университетом в Брно, школой Vishcha Archivna, Научным институтом, Государственным историческим институтом, Институтом археологии, Словенским институтом. В Риме открылся Чехословацкий исторический институт, который занимался сбором документов из архивов Ватикана, которые получали чехословацы.

Було было одобрено Чешской академией наук и магистров, научным партнерством «Национальный памятник возрождения», одобрено независимым государством.

Австрія передала всі архіви, які стосувалися Чехословаччини. Було створено національну систему архівних установ. Розширилася мережа видань спеціалізованих історичних часописів.

4 стр., 2000 слов

Розвиток української драматургії і театрального мистецтва

... зіркою українського театру того часу була Марія Заньковецька. 2. ТЕАТР XIX- XX СТОЛІТТЯ В розвитку української драматургії і в обличчі нових проблем, український театр зазнав значних змін. Український побутовий театр, для ... і Визвольних змагань, в новій дійсності, було досягнуто. 5. Український театр в часи незалежності Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 році, коли у ...

В 1935 р. було створено Товариство чехословацьких істориків, яке об’єднувало лише професійних дослідників.

Между тем историческая наука процветала, представленная низкими научными тенденциями.

КОНСЕРВАТИВНИЙ НАПРЯМОК

В двотомнику «Книги з чеськеської історії» та чотиритомнику «Чеська історія» всебічно дослідив період з 1300 до 1356 р. — розквіту Чеської держави. Вказував на романський вплив на розвиток чеських земель.

В шеститомній праці з історії політики великих європейських держав в 1671-1914 рр. досліджував проблеми капіталістичного розвитку. Возникновению капитализма препятствует развитие нематериальной сферы — капиталистический дух протестантской этики. Капіталізм першої третини XX ст. розглядав як імперіалізм, виникнення якого пов’язано з промисловою революцією XIX ст. Отмечал такие риски к империализму, как борьба за новое панування, за рынки и колонии, монополизацию, рост роли банков, усиление неумолимого развития регионов. Як і Масарик, я буду упорствовать в революции и в национальном направлении к революции. Бува посвящена историко-эмпирическому методу, критикуя позитивиста за попытку дать свободу исторического процесса социологическим формулам децилкох.

ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОГО НАПРЯМКУ., К. КРОФТА (1876 — 1945) —

В монографии «Жижка и гуситская революция», критикующей аспект Пекаржа, обыгрывается положительная роль гуситского рук в истории Чехии, в новой среде религиозных, национальных и социальных аспектов. Вероятно, не считая оценки Пекаржевым Жижки как фанатика, он был уничтожен.

Заперечуючи погляди Пекаржа, доводив, що чеська культура, вершиною якої була творчість Я.А. Каменського зросла на гуситському ґрунті. Період русизму — апогей культурного розвитку Чехії. Розглядав гусизм в загальноєвропейському контексті. Сыграв против превышения роли «писания в католицизм Белогорска» в развитии великой приостановки, внесли дополнения в институт истории великих и добрых отношений, новой истории страны.

Б. МЕНДЛ (1892 — 1940) —

In pratsi на закон nimetske, но злонамеренный закон в Чешской Республике был сформирован путем постепенной интеграции иностранных и иностранных правовых норм, а не в результате прямого подозрения к закону Нюрнберга.

Також показав, що в ХШ ст. поряд з приходом німецьких переселенців до Чехії, територія країни освоювалася чеським населенням внаслідок внутрішньої колонізації.

Я. ОПОЧЕНСЬКИЙ (1885 — 1961), Ф. ПЕРОУТКА, МАРКСИСТСЬКОГО НАПРЯМКУ, Б. ШМЕРАЛЬ (1880 — 1941), К. КОНРАД (1908 — 1941)

На близьких до марксистського напрямку ідейних позиціях знаходилися члени Історичної групи, що складалася з істориків молодого покоління — Я. Ваври, В. Гуси (1906-1965), О. Ржиги (1911-1974), Я. Хорвата та інших. Вони видали три збірники «Історія та сучасність». Заперечували позитивістську методологію школи Я. Голла, критикували погляди Й. Пекаржа. Зоосреди по проблемам методологии роста марксистского мышления исторического процесса, а также социальной психологии, психоанализа, социологического позитивизма. Он был известен непрекращающейся французской научной школой «Анналы», поскольку она уважала развитие социально-экономического аспекта исторического процесса, это было даже более важно для развития политического, культурного, морального и психологического аспектов. Они видели взгляд на классовую борьбу яков у отрицательного чиновника в истории, а также взгляд на тех, кто стоит за этим историческим процессом, национального чиновника.

5 стр., 2061 слов

Розвиток світового та українського театру

... японського театру, що сформувався у XVII ст.) грають тільки чоловіки, котрі виконують і жіночі ролі. Витоки українського національного театрального ... а також висміювали можновладців. З народною обрядовістю пов'язаний розвиток української драматичної поезії. Драматична форма діалогу (питання-відповіді) зустрічається ... один чи два актори без масок. У пізньоімператорський період (IV—V ст. до н. е.) в Римі ...

Після другої світової війни члени групи перейшли на позиції марксистської методології і одними з перших почали впроваджувати її концептуальні засади стосовно чеської історії. В. Гуса в праці «Епохи чеської Історії» (1946) виступив проти Пекаржевої періодизації національної історії і запропонував в якості головного принципу періодизації зміну суспільно-економічних формацій. О. Ржига в праці «Економічний та соціально-політичний розвиток Чехословаччини, 1790-1945» (1946) зробив спробу на основі марксистської методології виявити закономірності економічного та суспільно-політичного розвитку країни, висвітлювати проблему генези капіталізму в Чехії. З подібних позицій, як зазначалося вище, в 1946 р. виступив З. Неєдли.

Проте до початку 50-х років в історичній науці панував плюралізм в сфері методології, переважали традиційні наукові школи. Під гаслом захисту традиційних трактовок національного Історичного процесу в 1947 р. відбувся ІІ з’їзд істориків. Перехід на позиції марксизму в сталінській інтерпретації відбувся на початку 50-х років. Створена на цій основі концепція національної історії, що панувала до кінця 80-х років, перекреслювала позитивне значення діяльності Т. Масарика, негативно оцінювала національний рух, період 1918-1938 рр. В 1966-1968 рр. було зроблено спробу її перегляду. В ці роки посилився вплив поглядів західноєвропейських національних шкіл в чеській історичній науці. Дослідники позакласово оцінювали діяльність Ф. Палацького. Т. Макарика, посилили вивчення національного руху в XIX ст. — на початку XX ст., почали переглядати значення робітничого руху та Жовтневої революції 1917 р. в Росії, яке в офіційній концепції набрало гіпертрофованого вигляду. Ці підходи до вивчення національної історії відобразилися в роботі ІV з’їзду істориків в 1966 р. Проте радянська окупація країни в 1968 р. припинила ці дослідження. Найбільш впливовою установою в сфері історичних досліджень в часи комуністичного правління був інститут історії партії при центральному Комітеті Комуністичної партії Чехословаччини. Саме тут створювалися наукові схеми, що не підлягали обговоренню. Центрами історичної науки була система науково-дослідних інститутів Академії наук, кафедри вищих навчальних центрів. Видавалася значна кількість спеціалізованих наукових часописів та щорічні збірники наукових статей. Було реорганізовано діяльність архівів та музеїв.

3. ФІАЛА (1922-1975)

Ф. ШМАГЕЛА, Й. ЯНАЧЕКА, Й. ПОЛІШЕНСЬКИЙ, М. ГРОХ, Й. ПЕТРАНЬ

Питання економічної історії, зокрема розвитку промисловості, селянських рухів відбито в працях А. КЛІМИ «Мануфактурний період в Чехії», «На порозі нового суспільства.1781-1848 «; Я. ПУРША «Промислова революція в чеських землях», колективних монографіях «Короткий нарис економічного розвитку Чехії до 1955 р. «, «Економічна історія Чехословаччини в XIX і XX ст.»

9 стр., 4234 слов

Українська культура XX століття

... в Україні відкрилося 30 українських гімназій, переважна більшість яких діяла по селах. Вивчення української мови, літератури та історії було ... в Україні, мала право навчати своїх дітей рідною мовою. 1. Відродження української культури в 20-х роках ХХ століття ... -- Д. Дяченко). Монументальна і монументально-декоративна скульптура збагатилась пам'ятниками Т. Шевченку в Харкові (1935), Києві та Каневі ( ...

Й. КОЧА стверджував, що період національного відродження був специфічною формою переходу від феодалізму до капіталізму у східноєвропейському регіоні. Він подав широку панораму епохи, своєрідність процесу Формування чеської нації, узагальнив результати досліджень з дискусійних проблем у працях «Наше національне відродження», «Чеське національне відродження».

Питання національно-визвольної боротьби в середині — ІІ половині XIX ст. в контексті європейських подій розглядав В. ЖАЧЕК в монографіях «Йозеф Вацлав Фріч», «Йозеф Барак».

Розвиток робітничого руху знаходився в центрі уваги в часи комуністичного керівництва і висвітлювався дещо однобічно лише з позитивними оцінками. Ще в 1949 р.А. КЛІМА видав працю «Початок чеського робітничого руху», згодом в 50-60-х рр.Б. ШІНДЕЛЯРЖ — «З історії робітничого руху в Брненській області», М. МІШКА — «Острова на порозі промислової революції».

Ю. КРЖИЖЕК

Роль та місце чеської буржуазії в національній боротьбі в XIX — на початку XX ст. відбита в статтях, вміщених в періодичних виданнях «Збірник до історії XIX та XX століть», «Збірник до проблематики чеського імперіалізму”. О. УРБАН видав узагальнюючу працю «Чеське суспільство.1848-1918».

Ю. КРЖИЖЕКОМ, В. КРАЛОМ

В величезному масиві літератури, з позицій компартії, висвітлено визволення Чехословаччини радянською армією, чехословацько-радянським відносинам, соціально-економічним перетворенням за часів комуністичної влади, історії компартії.

Узагальнюючими працями чеської історіографії 50-80-х років X ст. стали науково — популярний нарис «Історія Чехословаччини» та двотомник «Огляд історії Чехословаччини», в якому виклад подій доведено до 1849 р.

Ф. КУТНАРА

Після «оксамитової революції» сталися радикальні зміни в розвитку чеської історичної науки. Відбулося повернення до плюралізму в сфері методології, але при цьому марксистську методологію було піддано остракізму. Повернуто до наукового обігу концепції істориків минулого, перевидано ряд праць, зокрема дослідників, які перебували в еміграції, самвидавницькі твори, які з’явилися після 1968 р.

Чехословацько-радянський інститут в Празі було реорганізовано у інститут сучасної історії, який досліджує період після 1938 р.

З’явились нові історичні видання, зокрема католицький часопис «Серединна Європа».

Було створено науковий центр по вивченню діяльності Т. Масарика та його праць. Спеціальна урядова комісія по вивченню подій 1968 р. отримала документи з цієї проблеми від урядів Угорщини, Польщі, Болгарії, Німеччини. Лише Росія не надала відповідних матеріалів. Частина документів видана, як і «Чорна книга», яка вперше була опублікована наприкінці 1968 р. у Празі. Змінилася тематика досліджень. Насамперед було звернуто увагу на всебічне висвітлення правління комуністичної партії, зокрема на негативні сторони такі як політичні репресії тощо.

Дослідники прагнуть подолати однобічність у вивченні та оцінці подій, пов’язаних з отриманням незалежності у 1918 р., особи Т. Масарика, перебуванні чеських земель у складі імперії Габсбургів тощо.

1. «Историография истории южных и западных славян» — М., 1987, с.28-35, 65-75, 105-114, 152-168.

2. «Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки » — М., 1990, с.327-331, 451-455.

3. Волков В.К. — » Новые тенденции в развитии исторической мысли в странах Центральной и Юго-Восточной Европы » — » Новая и новейшая история» — 1991. — № 4