Реферат з зарубіжної літератури
на тему:
„Життєвий та творчий шлях О. Уайльда”
«У своє життя я вклав весь мій геній…»
«У своє життя я вклав весь мій геній, у свої твори я вклав тільки талант». Ці слова належать Оскару Вайльду — видатному англійському прозаїку, драматургу, поету, есеїсту кінця XIX століття.
Оскар Фінгал О’Флаерті Віллс Уайльд — відомий англійський письменник, автор поезій, казок, комедій, гостросюжетних новел. Його твір — «Портрет Доріана Грея» — взірець інтелектуального роману кінця XIX століття. У творах О. Уайльда наявні як романтичні традиції першої половини XIX ст., так і реалістичні та модерністські естетичні принципи його другої половини.
«Матеріально-ідеалістична історія» — такий підзаголовок оповідання «Кентервільський привид» Оскара Уайльда, що надзвичайно влучно характеризує не тільки ідейний зміст цього невеликого за обсягом твору, але й саму природу творчості одного з кращих англійських літераторів XIX ст. До історії світової літератури він увійшов як найбільш яскравий представник мистецького феномену, відомого під назвою естетизм. Офіційно не визнаною (але відомою), погано зрозумілою (але засудженою) була творчість письменника, драматичними — його життя і смерть.
Незважаючи на своєрідність творчої манери О. Уайльда, його естетичні погляди мали міцний філософсько-літературний підмурок, ім’я якого — культ красну Одними запертих виразників поглядів на мистецтво і красу як явища самоцінні в 30-х—60-х роках XIX ст. були англійські прерафаеліти і літератори Франції. Захоплення відомої плеяди французьких романтиків і символістів (Т. Готьє, Ж. де Нерваля, П. Бореля, пізніше— Ш. Бодлера та інших) визначались потягом до античності, єгипетської міфології, кельтського епосу. Їхні суспільні погляди характеризувало гостро критичне ставлення до ситої «порядності», край якій, на їх думку, повинна була покласти викликана з безодні часу невмируща Краса. Зовнішній протест проти «масно задоволеної пики» заможної посередності вони виражали-шокуючою поведінкою, (наприклад, дебошами в громадських місцях), епатуючим одягом (чого був вартий самий лише малиновий жилет Т. Готьє!), довгими зачісками тощо.
Прагматична «непотрібність» і неперевершена могутність Краси породили традицію антибуржуазного бунту з позицій «чистого» мистецтва. Одночасно (як у Франції, так і в Англії) ідеали високої культури висувались і як противага плебейським революційним ідеологіям. Зокрема «прерафаелітське братство», одне з відгалужень «чистого» мистецтва, було засноване в Англії у 1848 р., тобто в рік найбільшого соціального вибуху в країнах Західної Європи. Та й сам термін «мистецтво для мистецтва» з’явився в Англії приблизно у той же час (є підстави гадати, що вперше його використав поет Ч. А. Суінберн).
Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво Сходу в колекції ...
... музею. Музейний фонд на той час складався з невеликої кількості поодиноких предметів мистецтва і старовини, які стихійно надходили до Сум з поруйнованих революцією і громадянською ... наглядом фахівців з Третьяковської галереї в Новосибірському оперному театрі. ІІ. Його ім′я носить музей: життя, творчість і музейна діяльність Н.Х. Онацького Народився 9 січня І875 ...
Ідея служіння мистецтву в цій країні була тісно пов’язана з критикою культури і моралі вікторіанської доби, соціалістичних ідей і утилітаризму. Найголовнішими представниками «чистого» мистецтва в Англії, окрім Ч. А. Суінберна, були У. Пейтер, Д. Раскін, М. Арнольд. Їм протистояли письменники-натуралісти Д. Гіссінг, деякою мірою Д. Еліот та інші. В такій атмосфері боротьби між різноманітними естетичними напрямками і течіями розпочинає власну творчу діяльність Оскар Уайльд.
Оскар Вайльд народився 16 жовтня 1854 року в Дубліні. Батько, сер Вільям Вайльд, був відомим лікарем, фахівцем хірургії ока і вуха, якій за свої медичні заслуги отримав титул лорда. Він був людиною неординарною: займався політикою та історією, видавав науковий журнал і заснував лікарню для бідних, багато подорожував і описував свої подорожі, вивчав ірландський фольклор і писав про Свіфта і Беранже… Мати, Джейн Франциска Елджі, була добре знаною письменницею (вона підписувалась псевдонімом «Сперанца» — Надія) і перекладачкою, збирачем ірландського фольклору і прихильницею жіночого рівноправ’я. Свій літературний дар Вайльд успадкував не лише від матері: вона була внучатою племінницею прозаїка Чарльза Роберта Меть-юріна, автора знаменитого «Мельмота-скитальця». Невипадково свої останні роки Уайльд проживе під вигаданим ім’ям Себастьян Мельмот.
Оскар отримав блискучу освіту. У 1864 — 1871 роках він навчається в одній з найкращих дублінських шкіл — Потроя Роял Скул. 1871 року він поступає до Трініті-коледж Дублінського університету, де виявляє свої здібності у вивченні класичних мов, а ще через три роки — вступає до Оксфордського університету (коледж Магдаліни).
Основний текст
Оскар дійшов висновку: «Того, що насправді треба знати, не навчить ніхто». Тому на лекції хлопець не приходить, вважаючи за краще читати давньогрецьких письменників в оригіналі. Виняток робить для популярних професорів, видатних істориків і теоретиків мистецтва Джона Рескіна, котрий оспівував у своїх промовах культуру середньовіччя й попередників Рафаеля, та Волтера Пейтера, прихильника італійського Ренесансу. Ці дві особистості сприяли формуванню естетичних смаків і поглядів Вайльда.
Для Уайльда-студента, якій захоплювався літературою і мистецтвом Греції та Риму, пам’ятними виявилися дві його поїздки. 1875 року він прибув до Італії, де відвідав Мілан, Турін, Флоренцію, Верону, Венецію, Ра-венну, Рим… По смерті батька (1876 р.) Вайльд разом із професором Мехаффі, президентом Академії наук Ірландії, здійснив подорож до Греції. Вони не оминули там жодного музею, жодної історичної пам’ятки.
У 1878 році Вайльд закінчив Оксфорд, отримавши ступінь бакалавра мистецтв. Того ж року почалося його творче зростання: за поему «Равенна» Вайльд здобув почесну премію Ньюдігейта. Вайльд не повертається додому, в Ірландію. 1879 року він оселяється у Лондоні. Там він пише свої перші п’єси «Віра, або Нігілісти» (1880) і «Герцогиня Падуанська» (1883).
Понятя про дитячий фольклор. Шляхи його творення. Складові частини. Жанри
... них самих зміст (Анатолій Іваницький). Дуже поширеним жанром дитячого фольклору є лічилки, якими діти користуються, коли грають у піжмурки: ... билини Київського, або Володимирського циклу. Вони розповідають про побут і звичаї княжого двору, його дружини, про самовіддану боротьбу ... Колисання дитини має надзвичайно важливе значення в перші роки її виховання. Колиска в українській родині мала символічне ...
Перші поетичні спроби О. Уайльда були досить вдалими. В рік закінчення Оксфорду за поезію «Равенна» його було нагороджено щорічною премією Ньюдігейта. Продовжуючи поетичну діяльність і надалі, молодий митець одночасно пробує свої сили і в драматургії. У 1880 р. було опубліковано його п’єсу «Віра, або Нігілісти». Захоплення драматургією, як показав подальший творчий доробок О. Вайльда, було не випадковим, щоправда, найкращий врожай на цій ниві було зібрано літератором у 90-х роках.
О. Вайлд: перший збірник поезій і особливості його творчості
Перша збірка віршів О. Вайльда «Поезії» була опублікована у 1881 році. Ця збірка, хоч і не стала великою знаковою подією в англійській поезії, привернула до себе увагу своїми суворими критиками. Рецензент тижневика «Сетеді рев’ю» зловмисно зауважив: «Вірші містера Уайльда належать до тієї категорії, яка особливо лякає рецензентів; вони ані хороші, ані погані». Проте, Олівер Елтон, професор-літературознавець Оксфорду, висловив найбільш об’єктивне зауваження, сказавши: «Справа не в тому, що ці вірші бліді, а вони дійсно бліді; і не в тому, що вони позбавлені моральності — а вони дійсно позбавлені моральності; і не в тому, що вони такі і сякі — а вони дійсно такі і сякі. Справа в тому, що вони виходять переважно аовсім не від свого так би мовити батька, а від цілої низки більш відомих і більш шанованих авторів. По суті, ці вірші — це суміш творів таких письменників, як Вільям Шекспір, Філіп Сідні, Джон Донн, лорд Байрон, Вільям Морріс, Алджернон Суінберн та багатьох інших. Вони ніби витягнуті зі списку цих поетів, який я тримаю в руці…».
Незважаючи на недоліки першої збірки поезій О. Вайльда, слід зазначити, що вона вже втілює деякі мотиви, які в подальшому стануть характерними для творчості письменника, зокрема, критичне ставлення до сучасної дійсності. Поет протиставляє критичне ставлення до республіканськіх ідей часів Кромвеля, підносячи Мільтона до ідеалу, а Кромвеля виставляючи як безумовного захисника демократії. Дослідники поезій О. Вайльда звертають особливу увагу на образність і барвистість його віршів, яка проявляється навіть у назвах творів і циклів, наприклад, «Сад Еросу», «Золоті квіти» і т.д. Однією з художніх особливостей його поезій є декоративність, яка згодом стане визначальною і для його інших творів. Словесна образність в пейзажній ліриці О. Вайльда, наприклад, у вірші «Симфонія в жовтому», нагадує про живопис імпресіоністів. Імпресіоністські мотиви також отримають велике значення у подальшій творчості письменника.
Несмотря на почти полное провал сборника его стихов, О. Уайльд продолжает оставаться в эпицентре круга поклонников изысканного слова, остроумного каламбура, необычного хаоса мысли. Он, независимый и свободный, путешествует по Греции, долго задерживается в Париже, где знакомится с выдающимися поэтами и художниками В. Гюго, Э. Гонкуром, А. Доде, П. Бурже, Э. Золя, П. Верленом, С. Малларме, Э. Дега, К. Писарро. Оттуда отправляется в Америку, где в течение 1882-1883 гг. читает лекции о современном английском искусстве, в том числе об эстетизме, перед самыми разнообразными аудиториями. В Америке он встречается с Г. Лонгфелло и В. Витменом.
Оскар уайльд біографія реферат на українській мові
... зеленою гвоздикою. Творчість Оскара Уайльда можна розділити на два періоди. Більшість його робіт, що належать ... у чому наше порятунок”.Естетизм в творчості Оскара Уайльда Оскар Уайльд, проявляя свою неповторну індивідуальність, не був ... Суждения Рескина про прекрасне зустріли молодим Вайльдом як філософія індивідуалізму. Але тут ... Я уникав скорботи та страждань, які вони були. І те й іншій ...
Вернувшись в Ирландию, О. Уайльд читает литературный курс в Дублине. Здесь он встретил Констанс Ллойд, дочерью дублинского адвоката. В 1884 году тридцатилетний Уайльд женится на Констанс Ллойд. Она рожает ему двух сыновей: в 1885 году — Сирила, а в 1886 — Вивиану. Уайльд пишет рецензии для «Пелл Мелл Газет», «Драматик ревю» и других изданий (в одной из своих статей «Новые романы» анализируется роман Достоевского «Приниженные и оскорбленные»), а в 1887 году становится редактором журнала «Женский мир». Но через два года писатель отказывается от редактирования журнала и вообще уходит от занятий журналистикой.
Творчість Оскара Уайльда
В кінці 1880-х років Оскар Уайльд написав низку блискучих, парадоксальних новел, які вразили читачів своєю оригінальністю та глибоким змістом. Серед них можна виділити такі твори, як «Злочин лорда Артура Севіля», «Кентервільський привид», «Зразковий мільйонер», «Сфінкс без загадки» (всі — 1887) та «Портрет містера Н.» (1889).
Новела «Злочин лорда Артура Севіля» розповідає історію головного героя, який, дізнавшись від хіроманта про необхідність скоїти вбивство, опиняється в стані відчаю. Артур закоханий і має одружитись незабаром. Щоб не вчинити злочину після одруження та не приносити нещастя своїй коханій, він вирішує прискорити події і вбити когось до весілля. Але обрані ним жертви не задовольняють його примхи з різних причин. Незважаючи на це, герой здійснює задумане, вбиваючи саме хіроманта.
Новела «Кентервільський привид» є своєрідною пародією на англійську готичну прозу. У цьому творі привид не жахає мешканців старовинного замку, а навпаки — сам наляканий цими новими господарями — прагматичними і матеріалістичними американцями.
Персонажі новели «Портрет містера Н.» обговорюють гіпотезу щодо розкриття таємниці ініціалів W. Н., які приховують ім’я друга Шекспіра, що надихнув Уайльда на створення сонетів.
У 1891 році новелі Оскара Уайльда були зібрані в книзі «Злочин лорда Артура Севіля» та інші оповідання, де читачі мали змогу насолодитися його талантом та витонченим стилем.
Літературні казки Оскара Уайльда
Поряд з новелами, Оскар Уайльд також звернувся до жанру літературної казки. В 1888 році він опублікував збірку «Щасливий принц» та інші казки», яка включала п’ять творів: «Щасливий принц», «Соловей і троянда», «Егоїстичний велетень», «Вірний друг» і «Чудова ракета». У 1891 році була видана друга книга казок Оскара Уайльда під назвою «Гранатовий будиночок», що включала чотири казки: «Молодий король», «День народження інфанти», «Рибалка і його душа» і «Хлопчик-зірка».
Увага на суперечності та моральність у творчості О. Уайльда
Деякі дослідники творчості О. Уайльда акцентують увагу на суперечностях митця. Але практично всі сходяться на тому, що суперечності (а також імморалізм) письменника майже не зустрічаються в його казках. В цьому плані досить характерними є його збірки «Щасливий принц та інші казки» (1888 р.), а також «Гранатовий будиночок» (1891 р.).
Життєвий і творчий шлях Оскара Уайльда
... та Стефан Мелларме. 29 травня 1884 року Оскар Уайльд одружився з Констанцією Ллольд і мав двох синів. Його життєвий і творчий шлях був повний успіхів і визнання, але також супроводжувався гострими словами ... та критикою з боку його супротивників. Однак, це ...
Естетизм митця в його казках сповнений моральності, основними проблемами є проблеми людських взаємостосунків зі ствердженням необхідності взаєморозуміння і чесності. Особливо гостро моральні проблеми поставлені в казці «Відданий друг». Цей твір, який генетично пов’язаний з казкою X. К. Андерсена «Маленький Клаус» і «Великий Клаус», а також з казкою братів Грім «Щасливий Ганс», своєю проблематикою відрізняється від вказаних творів; Дружба між самовідданим Маленьким Гансом і заможним лицемірним Мельником перетворюється у трагедію довірливої людини, яка не усвідомлює зла, що панує навкруги. По суті казки Уайльда — ще один крок письменника в освоєнні прозової традиції. Казковий, або краще сказати, фантастичний колорит визначатиме і його єдиний роман «Портрет Доріана Грея» — одне з вершинних досягнень видатного англійського митця.
1891 рік був знаменним для письменника також тим, що була надрукована його збірка есе «Задуми». До неї увійшли праці: «Перо, олівець і отрута», «істина масок», «Занепад мистецтва брехні», «Критик як художник». Але головним художнім досягненням того року — та й взагалі усієї творчості Вайльда — став його роман «Портрет Доріана Грея». До Уайльда приходить гучна слава. Французький письменник Андре Жід пригадує, як він 1891 року зустрівся з автором «Портрета Доріана Грея»: «В той час Уайльд мав те, що Теккерей називає «головним даром всіх великих людей»: успіхом. Він рухався, він дивився як тріумфатор! Успіх його був до такої міри безсумнівним, що, здавалося, він випереджав кроки самого Уайльда: йому залишалось тільки просуватися вперед. Його книги вражали й зачаровували. Його п’єси мали скоро поставити шкереберть весь Лондон. Він був багатий, він був великий, він був гарний, по горло завалений щастям і почестями. Одні порівнювали його з азіатським ..Вак-хом, другі — з римським імператором, інші — з самим Аполлоном — і, справді, від нього сходило сяйво».
Творча активність Оскара Уайльда
Після публікації свого єдиного роману Уайльд віддає всі свої творчі сили драматургії. У 1892 — 1893 роках відбулися прем’єри трьох його нових п’єс: комедій «Віяло леді Віндермір», «Жінка, не варта уваги» та трагедії «Саломея». Рік 1895 був ознаменований ще двома прем’єрами за дотепними комедіями Уайльда «Ідеальний чоловік» та «Мистецтво бути серйозним».
Уайльд недаремно говорив про те, що у своє життя вклав весь свій геній. Уайльд був справжнім денді та естетом, генієм розмови й полеміки. «Його промова, — пише К. Чуковський, — чудовий оркестр: то наче флейта, то скрипка, то ніби грандіозний орган. Ви слухаєте його, як Шаляпіна, ви затамовуєте подих і боїтесь лише одного: аби він не припинив говорити». Вайльд був володарем і душею великосвітських салонів, майстром блискучих парадоксів та імпровізацій, ненаписаних — усних — оповідань, поем, притч і легенд. Французький письменник Рено пригадував про свою зустріч з ним: «Він оп’янив нас ліризмом. Його промова зазвучала, як гімн. Ми пристрасно й напружено слухали його. Цей англієць, що спочатку видався нам таким манерним позером, — тепер створював перед нами з чудовою простотою найвеличнішу оду, яку тільки чуло у століттях людство. Багато хто із нас, розчулені, плакали… І не забудьте: це було у вітальні, і він говорив тільки так, як прийнято говорити у вітальні». «Коли він говорив, — пригадувала одна леді, — мені здавалося, я бачу над його головою сяйво».
Творческий путь Оскара Уайльда
... позабыть все распри и ужасы мира». Свою жизнь и творчество Оскар Уайльд посвятил исканиям истины и красоты (понятия эти для ... по рассматриваемой нами проблеме. Глава I. Поэтика творчества О. Уайльда 1.1. Творческий путь Оскара Уайльда «Мы все расточаем свои дни в ... антибуржуазное. Сын выдающегося ирландского хирурга, удостоенного титула баронета, Оскар Уайльд родился в 1854 г. в Дублине. Вкусы его ...
На початку 90-х років Уайльд потоваришував з юним лордом Альфредом Дугласом — поетом-початківцем і людиною ангельської краси. Це була людина самозакохана, цинічна і корислива. Дуглас був відомий не стільки своєю поезією, як негідною поведінкою. Але для Уайльда було насолодою спілкуватися з ним. Невдовзі вони стають інтимними друзями.
Уайльд і його складна доля
Оскар Уайльд, видатний англійський письменник, перебував на вершині слави, коли несподівано сталося горе. Уже у 1894 році він звернувся до модної гадалки, яка передбачила йому нелегку долю: «блискучий успіх, потім стіну, а за стіною — порожнеча!». Ці слова здавалися неправдоподібними, але вони виявилися передвісниками майбутніх подій.
Напружені відносини Уайльда з батьком молодого лорда Дугласа, маркізом Квінсберрі, вилились у публічний скандал. Письменник подав у суд на маркіза за наклеп, але сам став жертвою цієї акції. З позивача він перетворився в обвинуваченого. 25 травня 1895 року судовий процес проти Уайльда завершився його засудженням до двох років ув’язнення.
Цей вирок став початком сумної ланки подій. Мати Оскара померла від горя, його дружина покинула його разом з двома синами, яким відібрали право носити батькове прізвище. Його п’єси було знято зі сцени, а самого письменника віддали на глум натовпу.
Приятель письменника, Р. Шерард, описує, як обивателі були не в собі від захвату, почувши про вирок: «Коли я, хитаючись, спускався по сходах, то чув крики й прокльони, які злітали з уст натовпу навколо мене. Але що мене вразило ще гостріше, так ця диявольська радість від того, що чиєсь життя руйнується. Коли новина про вирок аристократові досягла натовпу біля центрального карного суду, чоловіки й жінки взялися за руки й почали танцювати якусь нескладну франдолу і кидати лондонське багно у запалі; їхні бридкі обличчя дикунів сяяли тріумфом…»
Уайльд і вікторіанська епоха
Уайльд жив і творив у так звану «вікторіанську епоху», коли переважали релігійні (часто лише зовнішні) й прагматичні смаки та ідеали «середнього класу». Його естетизм, гедонізм та епатуюча поведінка не могли не дратувати натовп. Проте англійський письменник Р. Олдінгтон слушно зауважив, що «така гостра реакція на справу Уайльда з боку суспільства і його законних представників продемонструвала, що й саме суспільство було хворим, а не лише його в’язень».
Життєвий шлях Оскара Вайльда
Оскар Вайльд був ірландським письменником, театральним діячем, філософом і одним з найбільш відомих естетів кінця XIX століття. Його творчість була відмінною своєю оригінальністю, високим стилем та глибоким змістом. Особлива увага в його творчості приділялася таким темам, як вічність, смерть, мистецтво та любов.
Молодість і рання творчість
Народився Оскар Вайльд 16 жовтня 1854 року в Дубліні. Батько був відомим офтальмологом, вважали, що свої незвичайні здібності Оскар узяв у нього. Свою освіту Вайльд отримував в престижному Трініті Коледжі, пізніше перебравшись до Оксфорду, де належав до літературного клубу байронівців.
Философско-эстетическая проблематика романа Оскара Уайльда ‘Портрет ...
... беспочвенность, безнациональность, а значит, слабость его как творца[].Развертывание курсовой работы Роман Уайльда "Портрет Дориана Грея" является симбиозом философских заключений и воплощением эстетизма автора. Он ... его влияние на творчество Оскара Уайльда, раскрывает эстетическую концепцию автора на искусство. Глава 2 имеет название «Философия романа «Портрет Дориана Грея»». В этой главе ...
У 1881 році Оскар Вайльд вирушає в США з лекційною серією про творчість Джона Кінґслі доріана, підхоплена в Лондоні. Наразі для американців це було щось зовсім нове і вони були ентузіастами його. Проте, при повернені на Батьківщину ставку в «Society On University Campus» і його звучання стали обєктом насмішок і обурення.
Перші твори Оскара Вайльда — це переклади з французької мови і лекційна діяльність. Він використовував класику для створення свого власного стилю. Вайльд був відомий великим і проникливим чаклуном слів, здатним навіть згадати про попередні твір з книжок і дати свій коментар на елемент мови. Разом з тим у створенні своїх творів Кінгслі доріан виготовляє новий стиль, пов’язаний з історією мистецтва та звертається до принципи естетики.
Поет і естет
Відвідування Оксфордського університету вплинуло на творче життя Вайльда. Він очолював «Ірландську мініатюру», мюзик-хол і був відомим у всьому Лондоні своїми вечірками-формальними репетиціями англійської вищої кляси. Багато згодом цю мініатюру включено до творів Оскара Вайльда.
Однак найбільш відомім твором Вайльда досі вважається не його літературний дебют, а вистава «Леді Віндермірський віяна» (1892).
Новаторськість сюжетної смислів, тонкий гумор та вишуканість стилю зробили цей твір невід’ємною частиною світової культурної скарбниці.
У вязниці
Дорого заплатив Вайльд за свої експерименти з насолодою. 1895 — 1897 роки він проводить у Пен-тонвільській у Вондсвортській в’язницях поблизу Лондона, потому його відправляють у в’язницю містечка Редінг. Умови перебування були жахливими: аристократ і естет мав щипати паклю і зшивати мішки. На щастя Уайльда, у липні 1896 року з’явився новий начальник тюрми, який дозволив письменникові читати і писати.
У тюрмі Вайльд пише книгу-сповідь «DeProfundis» («З глибини»).
Це був великий лист, звернений доАльфреда Дугласа, що навіть не з’явився на суд над Вайльдом. У ньому він говорить по пережиті у в’язниці страждання, обурюється жорстокістю законів, говорить, що він сповнений страждань і обов’язок поета — писати про це.
Останні роки
У травні 1897 року Вайльд звільняється із тюрми. Ім’я його замовчувалося, книги вилучалися з бібліотек. Останній твір Вайльда, «Балада Редінгзької в’язниці» (1898), присвячений трагічній долі ув’язненого, якого засудили на смерть за вбивство коханої.
Вайльд залишає Англію, їде на континент. Останні роки письменник живе у Франції, Італії, Швейцарії. ЗО листопада 1900 року Уайльд у злиднях помирає у Парижі. Поховали його на одному з паризьких кладовищ для бідних. Лише 1909 року завдяки клопотанням відданого друга письменника Роберта Росса прах Уайльда було урочисто перенесено на кладовище Пер-Лашез, а над могилою було встановлено величний пам’ятник.
