Чому я вибрала цієї теми
>Вязание спочатку з’явилося як проста унітарна необхідність. У різних куточках планети люди створювали необхідних життя і побуту речі, використовуючи найпростіші і пропонує доступні матеріали, поєднуючи нескладні форми з невибагливими візерунками. Століттями рукоділля розвивалося, вдосконалювати техніку та поступово перетворилася на справжнє мистецтво.
Україна має в’язання гачком має давні традиції. Воно увійшло селянський побут під назвою «>тамбурное назва» й отримало величезне визнання. З допомогою гачка прекрасними ажурними візерунками оформляли фартухи, наволочки, простирадла, покривала, блузи.Вязали й цілі вироби – кофти, шалі, серветки, скатертини, фіранки. Та хіба можна уявити знамениті українські рушники за відсутності широкої білосніжного мережива на кінцях!
У XX столітті мода певні час витиснула цей вид декоративно-прикладного з повсякденні.
Через достатку нових синтетичних трикотажних тканин, здавалося, ручне в’язання назавжди втратила актуальність. Але час, й у наші дні це чудовий рукоділля живе розвивається, збагачуючись новими мотивами, композиційнимиприемами, сучасними матеріалами.
Ручне в’язання вигідно відрізняється решти рукоділля. Попри свою компактність і простоту, вона дозволяє створювати неповторні, унікальні моделі одягу та декоративні речі. До того ж вихідний матеріал (пряжу) можна використовувати кілька разів без особливих втрат. Проявивши фантазію регулярно працюють з нитками різних фактур і квітів можна сформулювати свою індивідуальність, уникнути традиційних поглядів на моду, як і костюмі, і у домашньому інтер’єрі.
Звісно, до створення нових сучасних моделей добре уявити про прийомах крою та шиття по трикотажу, позаяк у працювати з гачком багато з вишивкою і ткацтвом. Зате кожна річ, пов’язана вами, буде унікальна й оригінальна. Навіть у руслі примхливої моди вироби ручний роботи можуть довгий час бути прикрасою гардероба, адже пуловер часів молодості вашої мами, по фасону і структурі візерунка може дуже часі сьогодні.
І вже вишукана шаль, елегантно накинута на плечі поверх пальто, залучить себе увагу навіть найбільш вимогливої модниці.
В’язані речі міцні і зручні, практичні і елегантні, у яких тепла і затишно. Доклавши трохи терпіння і праці, з допомогою простого гачка і мотка пряжі ви зможете подарувати любов, і радість рідним людей і порадувати себе просто блискучими обновками!
Культура Київської Русі
... рукописної книги Київської Русі. 11. Літературні пам'ятки Київської Русі. 12. Музичне мистецтво Київської Русі. 13. Театральне мистецтво. ... розширивши державу, розумів, що утримати її можна лише з допомогою консолідуючої сили, якою ... Русі на південнослов'янську писемність. Це ще раз підтверджує спільність походження, мовну спорідненість східних, західних і південних слов'ян, близькість їхніх культур ...
Я в’яжу гачком, десь п’ять років, і це заняття мені не дуже подобається. Від неї неможливо відірватися.
Трохи історії
>Вязание гачком – вид рукоділля, зародження і перші досліди якого втрачається на глибинах історії. Період розвитку цього ремесла був, безперечно, дуже тривалим. За всієї недовговічності пряжі і трикотажу дивом які дійшли донині старовинні в’язані вироби та його зображення дають нам певне уявлення про давнини промислу.
У одній з єгипетських пірамід знайшли зображення жінки,надевающей шкарпетки,датируемое істориками 1900 р. до зв. е. У усипальниці інший піраміди збереглися дитячі в’язані панчохи,отнесенние вченими до III – IV в. зв. е. Вони враховували форму взуття – великого пальцяотделен від інших пальців, з-поміж них проходить ремінець сандалії. При виготовленні таких шкарпеток і панчоху великого пальцявивязивался окремо, як у рукавицях, що свідчить про володінні складної технікою в’язання. Знахідки зберігаються у Музеї імператора Фрідріха у Берліні та у музеї Вікторії та Альберта у Лондоні. Пізніше, в IX – XI ст. зв. е. вправні в’язальниці прикрашали вироби як абстрактними візерунками, а й письменами. У музеях Детройта іБаделя помітні зразки давньоєгипетських в’язання з бавовняних ниток здревнеарабскими текстами.
У застиглою лаві Помпеї виявили відбиток плетеного панчохи,отнесенний археологами до 79 р. зв. е. Найдавніші знахідки в’язаних виробів Нового Світу (Перу) датуються III в. зв. е. До епосі перуанської культуриПрато-Наска належить рідкісний примірник декоративного плетеного пояса з мотивом колібрі. Складність малюнка, тонкість деталей і малюнки свідчить про найвищої техніці в’язання. Оригінал зберігається вТекстильной галереї Інституту Мистецтв в Детройті.
Найдавніші збережені екземпляри ручного в’язання Старого Світлана і Сходу датуються IV – V ст. зв. е. і свідчить про високорозвиненою техніці в’язання, складання візерунків і доборі кольору.
Тріумфальний хід в Європі трикотаж починає приблизно ІХ ст. зв. е. В’язані вироби спочатку коштували дуже дороге і було не по кишені тільки дуже заможним. Майстра Іспанії XVI в. досягли великого на успіх в’язанні шовкових панчоху. Отримавши подарунок одну пару, Англійський король Генріх VIII був просто щасливий – воістину королівський подарунок! А шведський король Ерік IV виклав за шовкових панчоху суму, рівну річному платні королівського шевця…
У XV – XVI століттях в’язання досить активне поширюється в Європі та поступово перетворюється спочатку у кустарне домашні ремесло, та був й у дохідну галузь: в’яжуть панчохи, шкарпетки, рукавички, каптури, кофти, капелюшки.Организовиваются в’язальні цеху. Саме на цей з’являється і швидко стає популярним знаменитий шотландський головного убору – плетений бере. Вироби, зазвичай, виконують з однотонним пряжі, прикрашаючиизнаночними петлями лицьове полотно. Адже араби ще кілька тисяч років тому я володіли технікою багатобарвних складних візерунків!
Цікаво, що протягом багато часу, плетінням у Європі займалися саме чоловіки, я — не жінки.
У 1589 р.гальвертонский помічник парафіяльного священика зВулбриджа Вільям Лі винайшов першу в’язальну машину. Англійської королеві Єлизаветі I винахід не сподобалася – панчохи майстра видалися їй значно грубіше шовкових. Вона відмовила священику в патенті, і порадила заробляти гроші чесною працею. Лі перебрався до Франції та м. Руані відкрив першу трикотажну майстерню.
Реферат ляльковий театр в україні
... Театр ляльок дуже популярний. 2.Батлейка - народний ляльковий театр у Білорусі >Батлейка (>бетлейка) - народний ляльковий театр у Білорусі (16 - поч. 20 ст.). Театр ">Батлейка" з'явився і в ... середромано-германских мовами як позначення взагалі театральної ляльки, в слов'янських мовами — ляльки на нитках. Уявлення Театр ляльок дедалі більше насичувалися злободенним, «земним» змістом, ...
Наприкінці XVIII в. мови у Франції винайшли кругову трикотажну машину,вивязивающую полотно як труби.Дешевие панчохи, вироблені таких машинах, швидко витиснули з масової продажу дорогі вироби ручний роботи.
Та що більше ринок заповнювали вироби машинного виробництва, тим паче цінувалася ручна робота.
Особливо виділялися речі, виконані гачком, оскільки оригінальні техніки сплетіння ниток не підвладні машинному виробництву. В’язані шедеври майстрів зізнаються мистецтвом і потрапляють у музеї. У цій країні, не в Північному музеї Гетеборга, зберігаються два найцінніших експоната – в’язані кофти XVII століття.
>Вязание гачком
Ще 30-40 роки XX в. наші бабусі в’язали гачком як і, як у давнину – з тонких лляних і бавовняних ниток, прикрашаючи скромний побут найтоншим ажурним плетивом.
Сучасні жінки воліють працювати з менштрудоемким матеріалом – з шерстяний чи напіввовняної прядивом. З м’яких чималеньких за обсягом ниток можна досить швидко зв’язати обновки поповнення гардероба – кофти, сукні, жакети, спідниці, шарфи, пончо.
Та й речі для домашнього інтер’єру – пледи, диванні подушки, іграшки – виходять яскравими, гарним камінням і приємними у спілкуванні.
Для літніх і ажурних виробів (топів, майок, накидок, болеро, серветок, скатертин, фіранок) нашого часу, як раніше, використовують лляні і бавовняні нитки, але набагато товщі, ніж, у тому числі в’язали наші бабусі та прабаби в своє неквапливе час. З тонких ниток в’яжуть лише особливо вишукані прикраси – комірці, жабо, брошки.
Головние убори – особливі вироби. На відміну від суконь, костюмів і кофтин, нерідко прихованих під верхнім одягом, вони відкриті.
Шапочки, шарфи і рукавички – найактуальніша і дуже виразне доповнення до одягу у час року. Залежно від призначення і фасону їхнього виготовлення використовують найрізноманітнішу пряжу.
Іноді, щоб підкреслити свій стиль, додати родзинку в образ та зробити розмаїтість в гардероб, буває достатньо створити лише кілька оригінальних речей. Трохи мережив, ажурний комірець, шаль – і одяг видається вишукано, елегантно і жіночно. Проявивши трохи фантазії можна спостереження дуже вдало «вписати» моду на свій гардероб і «оживити» старі речі, заплативши за це мінімум часу!
У середовищі сучасних роботах широко використовується змішання стилів, візерунків, поєднання різних ниток, технік роботи шпицями і гачком. Більшість візерунків власними силами старі, та їх комбінацій то, можливо безліч, а творча думку дозволяє створювати нові і призначає нові форми.
І усе ж таки дуже важливо дотримуватися почуттям заходи – кожен елемент має відповідати рішенню та гармоніювати з іншими, щоб ваші моделі виглядалиаляповато і із таким несмаком.
Трохи на роботу
У в’язанні все досить легко. Найголовніше – те зважав, терпіння і акуратність, як і на будь-якій іншу роботу. Щоправда, трапляється отже ефектно яка записується на картинці річ, старанно пов’язана на запропоновану зразком назовсім не виглядає. Причини є різні:
Засоби трансформації у декоративно-ужитковому мистецтві
... У ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОМУ МИСТЕЦТВІ 1.1Прийоми трансформації художнього образу у образотворчому мистецтві Вирішення проблеми художньої умовності буде неповним без розгляду поняття "трансформація", яке одержує все більші права, зокрема у вітчизняному естетичному мистецтві. ... творчості людей талановитих із спеціальною художньою освітою. Проте вироби особливо обдарованого майстра завжди виділяються і є ...
- помилка під час виборів візерунка (дуже великий рельєфний візерунок чи широкі горизонтальні смуги який завжди підходять повненьким людям, особливо невисокого зросту, а широкі вертикальні смуги можуть зайве «подовжити» зростання високого худого людини);
- не враховано поєднання різних ниток чи квітів (різні нитки щодо одного виробі повинен мати однакові характеристики – фактуру, розтягнення, усадку тощо.;
- слід, що чорний колір «з’їдає» малюнок – робить її невиразним, а використання кількох насичених контрастних квітів у певній пропорції може «роздрібнити» виріб, позбавляючи гармонії);
- помилка при розрахунку (годі в’язати «на око» чи з стандартним розрахунками – навіть за невеличкому невідповідність вашим реальним розмірам виріб може й завеликим чи затісним і виглядатиме «з чужого плеча», завжди враховуйте додача на вільнеоблегание);
- деталі пов’язані дуже акуратно, тоді як виріб оброблено не якісно (складання і оздоблення готового вироби такої ж уваги і ретельності, як та в’язання);
- поза обліком мотиви візерунків (спочатку роботи уважно розберіть бажаний візерунок і, що обрані вами нитки підходять, схема зрозуміла правильно, а ваше майстерність дозволяє технічно виконати в’язання);
- нестача ниток (навіть однакові нитки із різних партій товару можуть трохи відрізнятися за щільністю і кольору, тож необхідно заздалегідь подбати про достатню кількість, а чи не сподіватися, потім докупити).
Не поспішайте! Перш ніж розпочати роботу, продумайте, якого кольору має бути виріб і які нитки підходять для даного вироби. Намагайтеся відразу врахувати всі можливі нюанси, щоб потім не перев’язувати готову роботу. До того ж деяких видів сучасної пряжі перев’язувати далебі не випадає.
Якість в’язаних виробів і продуктивність нашої праці великою мірою залежить від правильного вибору пряжі, інструментів, і пристосувань, тому давайте приділимо увагу.
Гачки і пристосування
У сучасному в’язанні гачком розрізняють три основні техніки –тунисское в’язання (виконується довгим гачком), звичайне в’язання (щільне читамбурное, виконується коротким гачком) іфилейное в’язання (окремі елементививязиваются коротким гачком, та був з допомогою певних технік збираються в готове виріб.)* Залежно від цього, що саме ви збирайтеся в’язати, і треба вибирати гачок.
Гачки бувають металеві, дерев’яні, кістяні і пластмасові. Вони різняться за довжиною: короткі (12-15 див) – для звичайного в’язання, і довгі (20-40 див) – для туніського.
Робота дуже важливий товщина гачка. Вона буває від 1,0 до 15,0 мм відбивається номером, відповідним товщині голівки. Наприклад, у гачка № 3 голівка 3 мм в діаметрі, а № 5 – відповідно 5 мм.
Деревянними гачками в’яжуть вироби з дуже товстої, м’якої іграшки і еластичною пряжі. Про грубі жорсткі нитки вони охоче ламаються.Костяние і пластмасові гачки легкі і приємні, але тендітні та порівняно швидкостачиваются про пряжу. При в’язанні великого вироби – костюма чи покривала – черезстачивания поступово зменшується розмір петель, проти початковою. Це спотворює загальний вигляд візерунка і вироби загалом. Тонкі алюмінієві гачки гнутися, а коли стирається захисне покриття, забруднюють руками і пряжу. Дуже хороші у роботі сталеві гачки з пластмасової чи дерев’яної ручкою – їх зручно тримати в руці. Можна також використовувати гачки з пласкою частиною стрижня в 3-4 див від голівки – опори для великого й середнього (вказівного) пальця.
Декоративне мистецтво — Культура — и — Каталог ...
... різні вироби, полотна, сукна, взуття тощо для власних потреб. Розглядаючи сучасне декоративно-прикладне мистецтво, ми оцінюємо і його місце у людській діяльності, житті. Декоративно-прикладне мистецтво ... й організовані художні промисли, пов'язані з ринком. Природні багатства України, вигідне географічне і торговельне положення сприяли розвиткові домашніх ремесел та організованих художніх ...
Стрижень довгого гачка може бути гладеньким і рівним (без стовщень).
Іноді замість довгого стрижня для туніського в’язання використовують капронову тросик.
Для в’язання тасьми чипрошви разом із гачком використовують спеціальні пристосування – «виделки» і палички.
Конче важливо простежити, щоб обраний вами інструмент був добре відшліфований мій. Якщо борідка гачка завелика, з глибоким гострим вирізом, вона чіплятися за пряжу, погано протаскувати петлі при в’язанні і травмувати палець.
Звісно, недоліки можна усунути, відточивши чипритупив голівку набруске – та заодно напевно ушкодиться покриття гачка. Отже, краще відразу вибирати готова до роботі інструмент.
І що найважливіше правило: під час виборів інструмента пам’ятаймо, що діаметр гачка для звичайного в’язання підбирають вдвічі більше діаметра нитки. Якщо тонких ниток взяти товстий гачок, полотно буде ажурним, з більшими на просвітами.Провязивая товсті нитки товстим гачком, чи тонкі нитки тонким, ви отримаєте щільне однорідне в’язання.
Фактура полотна, пов’язаного гачком, через своєрідного переплетення ниток і щільність мало розтягується. Ці властивості дозволяють широко запровадити у роботі як вовняні нитки, а й бавовняні. Для в’язання виробів із товстої шерстяний пряжі, іриса, муліне, бавовняних ниток переважно використовують гачки діаметром 4-5 мм. Після закінчення роботи гачки рекомендується протерти сухий шерстяний чи лляний тканиною і зберігати у сухому місці.
>Пряжа
Якість плетеного вироби залежить від правильно підібраною пряжі. Вона має відповідати призначенню вироби, його фасону, стилю тощо. буд. Для в’язання гачком використовують будь-яку пряжу – вовняну,полушерстяную, бавовняну і синтетичну. Зазвичай нитки продаються
