Одесская национальная морская академия является одним из лучших учебных заведений, где студенты могут получить высококачественное образование в области морской техники и транспорта.
«Техникум основан в 1951 году и на протяжении многих лет обеспечивает студентов широким спектром знаний и практического опыта, необходимых для успешной карьеры в морской отрасли».
Жизнь и творчество Олеся Гончара
Детство и семейный фон
Олександр (Олесь) Гончар родился 3 апреля 1918 года в селе Суха (ныне Кобелецкого района Полтавской области) в семье Терентия Сидоровича и Тетяны Гавриловны Гончарев. Мать писателя умерла в молодом возрасте, и он ее почти не помнил. Из рассказов бабушки он знал, что его мать, будучи девушкой, приехала «из полтавского села в город», работала на крупных фермах, а позже устроилась на завод, производивший различные металлические изделия. «Она перебирала гвозди лопатой».
Однако его детство прошло в степном крае, на юге Полтавщины.
Уже после смерти матери (1921 год), его отдали деду и бабушке на воспитание. Он отмечает, что именно их бесконечная забота, доброта и любовь заменили ему материнскую привязанность.
Життєвий та творчий шлях Олеся Гончара
Олесь Гончар, видатний український письменник, народився і виріс на селі, де його найтепліші спогади пов’язані з бабусею Єфросинією Євтихіївною. Вона була неписьменною, але її вплив на маленького Олеся був незрівнянним. В її образі для нього втілювалося все найкраще, що є у народі — працьовитість, чесність, правдивість, доброта та обдарованість.
Зароджуватися у маленькому хлопчику любов до рідного слова та письменництва вдалося завдяки старому учителю школи, який був знайомий з О.С. Серафімовичем. Він зумів прищепити в дітей палку любов до мови та красного письменництва. Хоча у хаті Гончара був лише один примірник «Кобзаря», їх незагладна цікавість до книг спричинила відкриття нових творів, що захоплювали, чарували.
Уже з 13 років, заробляючи гроші як дописувач газети «Розгорнутий фронт», Олесь Гончар демонстрував свої таланти. Після закінчення семирічки він отримав роботу у газеті і працював там до прийому за комсомольським скеруванням до Харківського технікуму журналістики ім. Островського.
При технікумі автор виступав з підвальними статтями, відміняючись серйозністю та працьовитістю серед однокурсників-практикантів, які займались написанням заміток, кореспонденцій та репортажів.
Публіцистика Олеся Гончара
... син, патріарх української літератури, геніальний майстер слова, видатний громадський діяч, академік; "Олесь Гончар був яскравим уособленням українського національного характеру, глибин історичної свідомості, духовності”. Такі ... і суверенітет”, “Час для єдності”, “Не остановить движения жизни”, “Скликає Мати” та ін. Ці публіцистичні твори митця відіграли важливу роль в утвердженні незалежності ...
У 1938 році Олесь Гончар вступив на філологічний факультет Харківського університету. Сам автор просто щасливий був з цього приводу та переконаний, що немає в місті людини, щасливішої за нього. Університетські роки для нього були часом активної дослідницької роботи, вивчення творів видатних українських письменників та готування наукових робіт з літературознавства.
Біографія письменника О. Гончара
Саме в університеті О. Гончар потоваришував з Григорієм Тютюнником, Ш. Пилипенко, Д.Білоусом.
1941 р. Добровольцем пішов на фронт, хоча мав відстрочку від призову в армію до закінчення університету.
В складі студентського батальйону поблизу Білої Церкви зустрівся з ворогом у кровопролитних боях на річці Рось. Була гіркота відступу, трудні оточенські ночі, лікування після поранення в госпіталі далекого сибірського міста, був незабутній визвольний похід по країнах Європи — дорогами Румунії, Угорщини, Чехо-Словаччини. Груди фронтовика прикрасили ордени Червоної Зірки, Слави і три медалі “За відвагу”.
Драматичні події війни він згодом опише у своїх романах “Людина і зброя” та «Циклон». Пише поезії, видані в 1985 р. окремою книгою “Фронтові поезії».
Після закінчення війни і демобілізації з армії у грудні 1945 р. оселився у Дніпропетровську, у старшої сестри, там же у 1946 р. закінчив навчання в університеті.
Поруч із “Молодою гвардією” О. Фадєєва, роман “Прапороносці” став справжньою книгою доби. Вона була, як кажуть дослідники, співмірна з настроями й думами радянського народу.
1946 – 1948 рр. — романи «Альпи», “Голубий Дунай» (Державна Сталінська премія СРСР 1948 р.), «Злата Прага” (Державна Сталінська премія 1949 р.).
Працюючи над епосом про народ на війні, письменник у 50-х роках закономірно прийшов до історико-революційного жанру.
Новелістичні збірки “Південь”, “Дорога за хмари”, “Маша з Верховини”, а також повісті “Микита Братусь” і “Щоб світився вогник”, створені в 50-х роках, з`явились як перші ланки ліро-епічного циклу про красу людей праці, творців доби розвиненого соціалізму.
В работах Олеся Гончара, написанных в 60-70-е годы, заметна эволюция его поэтического мира, непрерывное движение его романных и новеллистических структур. С каждым рассказом, романом или повестью его мир обогащался, расширялся, приобретал жизненную многомерность. Романы «Тронка», «Циклон», «Берег любви», повесть «Бригантина», новеллы «За мгновение счастья», «Кресафт», «Позднее прозрение» отмечены чертами настоящего новаторства. Они возводят украинскую прозу на более высокий уровень, утверждают ее исследовательский пафос, демонстрируя неисчерпаемые возможности в постижении «корней психики» отдельного человека и драматического полифонизма бытия.
â 1959 г. возглавил правление союза писателей Украины, 12 лет был неизменным председателем, его избрали секретарем союза писателей СССР, работал главным редактором журнала «Родина». Наибольшим творческим подъемом для О. Гончара стали 60-е годы — роман «Человек и оружие” (1960 г. — Государственная премия УССР им. Шевченко), книга очерков «Японские этюды» (1961 г.), роман в новеллах «Тронка” (1963 г.), стоял у колыбели волны украинского национального возрождения.
Великий русский писатель И.А.Гончаров Творчество «забытого» писателя
... жизни. Гончаров выступает сторонником золотой середины. По нему, чреваты как излишняя наивность, так и холодный прагматизм. Великий русский писатель И.А.Гончаров Сочинение Творчество «забытого» писателя Творчество «забытого» писателя. В ... натурой эмоциональной, творческой, девушка к любому вопросу подходит практично и логически. Роман Ольги и Обломова с самого начала был обречен – чтобы дополнять ...
Среди новеллистических романов только «Тронка» отмечена Ленинской премией. Своей философией и характерами этот произведение наиболее созвучен жизненным проблемам второй половины XX века.
В 1966 г. выступил на V съезде писателей Украины с докладом «Думаем о великом». В 1968 г. роман «Собор» изъят из литературного оборота на 20 лет. В 70-х годах выходят романы «Циклон», «Берег любви», повесть «Бригантина», сборник статей «О нашем писательстве».
Повесть «Бригантина» и роман «Берег любви» внутренне связаны с «Циклоном»: и философскими размышлениями о судьбе поколений, и неизвестным ранее погружением во все «поверхности» человеческой психики, во все структурные взаимосвязи человеческих характеров. Сознательное и подсознательное, врожденное и усвоенное, постоянное и непостоянное в эмоциях — все теперь интересует писателя, фокусируясь в непоколебимой для него истине, что ядром личности является ее мировоззрение, социальное качество, как люди становятся личностями или как теряют эту личность.
â 1973 г. возглавил Украинский республиканский комитет защиты мира, член Всемирного совета мира.
Біографія Олеся Гончара
Олесь Гончар — видатний український письменник, літературознавець, критик і громадський діяч, народився у 1925 році. Відомий своїми працями у галузі літературознавства, мистецтва та боротьби за мир. У 1980 році побачила світ його збірка «Письменницькі роздуми», яка вмістила літературознавчі та публіцистичні праці, а також проблеми вітчизняної та зарубіжної літератури.
У середині 80-х років Гончар представив свої оповідання та повість, з якими здобув загальнодержавне визнання. Однак, справжнім злетом його творчості став роман «Твоя зброя» (1980 рік), який приніс письменнику світове визнання.
На початку 90-х років Гончар активно виступав у захисті української мови, екології та повернення національної пам’яті. В 1992 році він був удостоєний звання почесного доктора Альбертського університету у Канаді, а у 1993 році отримав звання «Всесвітньої інтелектуальної особистості».
Олесь Гончар був відомий не лише своєю літературною діяльністю, а й громадським активізмом. Він брав активну участь у роботі різних організацій, таких як товариство української мови ім. Т.Г. Шевченка та Народний Рух України.
Олесь Гончар помер у липні 1995 року, залишивши по собі велике літературне та громадське спадщину, яка дістала всенародне визнання.
Літературна спадщина
Творчість Олеся Гончара отримала високу оцінку як в Україні, так і за кордоном. Він вніс вагомий внесок в українську літературу, ставши відомим не лише як прозаїк, а й як літературознавець, критик та громадський діяч. Його твори та публікації займають гідне місце у світовій та українській літературній спадщині.
Аналіз роману «Собор» Олеся Гончара
... Це стосувалося творчості Валерія Шевчука і Романа Іваничука, Григора Тютюнника І Олеся Гончара, адже роман «Собор» було заборонено літературними критиками на двадцять років) Та хіба могла сподобатись ... суворості. На все життя запам'ятав він зустріч з професором Яворницьким, яка дала його становленню значно більше, ніж всі попередні роки. Відбулась переоцінка цінностей. Можливо, саме ...
Олесь Гончар: літературний дослідник
Письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова, Олесь Гончар у своїх романах, повістях, новелах художньо досліджує життя кількох поколінь українського народу. Його улюблені герої – трудівники і воїни, мислителі і творці, люди з розвинутим почуттям прекрасного, люди високих духовних поривів і активного діяння.
Найважливішими ознаками індивідуального стилю Гончара є органічне поєднання реалізму з романтичним баченням світу. Характерною особливістю творів Гончара є гумор, прозорість і глибоке смислове навантаження живописного слова, лаконізм вислову. Щедро черпає письменник слова з живого народного мовлення. Мова творів Гончара — один з найкращих зразків сучасної літературної мови.
Шлях Олеся Гончара в літературі – це шлях безперервних пошуків. Його творчість нерозривно зв`язана з сучасністю. Кращі твори Олеся Терентійовича Гончара – справді народного письменника – стали окрасою українського мистецтва слова, збагачують вони й скарбницю літератури світової.
Бібліографія:
- Олесь Гончар // Журнал “Українська література.
- Фащенко В. Поетичний світ Олеся Гончара //Гончар О. Твори: У 6 т. – К.: Дніпро, 1978. – Т. 1.
- Погрібний А.Г. Олесь Гончар: Нарис творчості. – К.: Дніпро, 1987.
