Байронічний герой в ‘Східних поемах’ Дж. Байрона

метки: Байронічний, Байронізм, Байрон, Романтизм, Характер, Літературі, Корсар, Навіть

ВСТУП

Джордж Ноел Гордон Байрон был английским поэтом-романтиком XIX века. Он писал в популярном на тот момент течении — романтизме. Романтизм — это идейное движение в литературе, науке и искусстве, возникшее в конце XVIII века в Германии, Англии и Франции, распространившееся с начала XIX века в России, Польше и Австрии, а с середины XIX века охватившее другие страны Европы и Северной и Южной Америки. Название возникло от французского слова «romantisme», которым обозначалось что-то тайное, странное, нереальное.

Байрон ввел в романтизм новое явление, которое получило название «байронизм». Образ байронического героя использовали и другие писатели мировой литературы, так как Байрон таким образом передал настроение целой эпохи.

Актуальность нашей курсовой работы заключается в важности такого явления как байронизм и образа байронического героя, который широко использовался в мировой литературе такими выдающимися писателями, как А.С.Пушкин и М.Ю.Лермонтов.

Объектом исследования являются «Восточные поэмы» Дж.Байрона.

Предметом исследования является байронический герой в «Восточных поэмах».

Цель курсовой работы — охарактеризовать образ байронического героя в «Восточных поэмах» Байрона.

Для достижения поставленной цели необходимо решить следующие задачи:

РОЗДІЛ I. БАЙРОНІЧНИЙ ГЕРОЙ У «СХІДНИХ ПОЕМАХ» ДЖ.БАЙРОНА

1. Загальна характеристика английского романтизма
2. Дж.Г. Байрон — яркий представитель английского романтизма: творческий путь
3. Байронизм и байронический герой в творчестве Дж. Байрона
4. Создание «Восточных поэм» Дж.Байрона
5. Байронический герой в поэме «Корсар»
6. Байронический герой в поэме «Гяур»
7. Женские персонажи как романтические герои «Восточных поэм»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

РОЗДІЛ I. БАЙРОНІЧНИЙ ГЕРОЙ У «СХІДНИХ ПОЕМАХ» ДЖ. БАЙРОНА

1 Загальна характеристика англійського романтизму

Основними ознаками романтизму є наявність двох світів (реального та фантастичного) в одному, субєктивна природа творчості, присутній романтичний герой, персонажі мають виняткові характери, які проявляються за виняткових обставин, порушення композиції, активне використання символів. Улюбленими темами романтизму є: кохання, свобода, сенс буття, стосунки між людьми, таємниці природи. Поетами-романтиками були насамперед лірики та поети природи. Романтики були абсолютними художниками. Також представники романтизму відмовилися від реалістичного зображення дійсності, тому що були незадоволені її антиестетичним характером. Виступивши проти класицизму, вони вимагали нового підходу до поетики — творчого, позбавленого канонів і правил. Основним конфліктом романтизму є конфлікт людини та світу. Заглибленість у внутрішній світ людини зумовила розвиток ліро-епічних жанрів, найпопулярнішим з яких стала романтична поема. Романтичних героїв поєднує почуття власної виключності.

История всемирной литературы. 19 век. первая половина. Урнов ...

... представлено Блейком, Вордсвортом, Кольриджем, Саути и Вальтером Скоттом, среднее — Байроном, Шелли, Китсом и плеядой прозаиков- ... чей долгий век сделал его живым соединительным звеном между романтизмом и неоромантизмом ... эмпиризма. Заметки, оставленные Блейком на полях сочинений Бэкона, «отца современной науки», в самом ... его не приняла, Блейк обрел верных друзей, помогавших ему материально под видом ...

Романтизм як реакція на буржуазно-демократичну революцію

Романтизм був реакцією на французьку буржуазно-демократичну революцію та пов’язаний з нею просвітництво. Цей літературний рух отримав найбільший розвиток у німецькій та англійській літературах. У німецькій літературі видатними представниками романтизму були брати Якоб і Вільгельм Грімм, Е. Т. А. Гофман, Г. Гейне та інші. В англійській літературі романтизм розквітав завдяки творчості Джорджа Гордона Байрона, Вальтера Скотта, Персі Біссі Шеллі та інших письменників.

Ідейні передумови романтизму можна відшукати в естетиці сентименталізму. Письменники-сентименталісти першими звернули увагу на внутрішній, емоційний світ людини та спробували у художній формі дослідити почуття людини. Романтизм став своєрідним продовженням сентименталізму, розвиваючи культ почуття та природи.

Романтизм у Англії та промислова революція

Разом із буржуазною революцією у Франції, у Англії відбулася менш масштабна промислова революція. Політична та економічна ситуація Англії значною мірою визначила атмосферу, в якій народжувалися нові романтичні ідеї суспільно-художнього характеру. Зростання чисельності робітників, зубожіння селянства та його міграція до міст призвели до появи нових тем, конфліктів, характерів і типів, що знайшли відображення в літературі.

Романтизм поширився в Англії, внесши нове в культуру, літературу та мистецтво. Один з найяскравіших представників англійського романтизму — Джордж Гордон Байрон. Він належав до давнього дворянського роду і протиставився правлячим класам Англії, виступаючи на бік простого народу. Байрон використовував своє місце в палаті лордів, щоб звинуватити англійських капіталістів у гніті робочого люду.

Байрон та його боротьба з реакційним романтизмом

Початком полеміки Байрона з реакційним романтизмом почався із сатиричної поеми «Англійські барди та шотландські оглядачі». І ця боротьба продовжувалася протягом всього життя письменника. Але насправді світову славу Байрону принесли перші дві пісні «Паломництва Чайльда Гарольда» (1812), написані під враженням подорожі до Португалії, Іспанії, Албанії, Греції, Туреччини. Публікація цього поетичного щоденника знаменувала собою народження революційної течії в англійському романтизмі. Саме тут Байрон уперше заявив про свої симпатії до національно-визвольної боротьби.

Навіть перша поява Конрада в поемі є типовою для романтичного героя. Він стоїть на скелі, спираючись на меч і дивлячись на хвилі. І цей образ розкриває нам впевнену, похмуру людину, в якій сплітаються два начала: жорстокість та мудрість. Сцена підкреслює винятковість героя, возведення його над усіма. Загадковий таємничий образ Конрада викликав глибокий інтерес всієї тогочасної Європи.

Реферат поема байрона мазепа

... но еще и тем, что от рождения он был хромым. Несмотря на лечение, хромота осталась. Правда, Байрон почти осилил ее, ... неутомимого героя-любовника. Позднее, он перезжает в Пизу, где снова встречается с Шелли. В июле 1823 года Байрон направился на ... романтические поэмы (“Гяур”, 1813, “Корсар”, 1814, “Паризина”, 1816, и др.), драматические поэмы, или мистерии, как их называл Байрон (“Манфред”, 1817, ...

Байронічний герой в поемі «Гяур»

У повісті «Гяур» Байрон розповідає нам про відщепенця та вигнанця, якого ніде ніхто не приймав. Саме це ім’я вказує на його відокремленість: Гяур — не віруючий, не мусульманин.

Аналіз характерів героїв поеми «Гяур»

У поемі «Гяур» Лорда Байрона головні герої, Гяур і Гассан, мають дуже схожий характер, що їх ріднить з іншими героями «Східних поем». Обидва герої втратили близьких людей і бажають помститися за їх смерть. Гяур мстить за смерть своєї коханої Леїли, тоді як Гассан вмирає в бою, захищаючи своїх близьких.

Гяур описує свою біль і засмучення через втрату Леїли, використовуючи образи морського дна та кровавої могили. Він вбиває чоловіка, який вбив Леїлу, але ця помста не приносить йому полегшення. Гяур відчуває гнів і горе, його серце обвивається змією, і він відвертається від життя і природи.

Такий характер героя є типовим для байронічного героя. Гяур, як і інші герої «Східних поем», має сильний дух і бажання боротися за свої інтереси. Він виступає проти тирана та суспільства, яке причинило йому страждання. За допомогою своїх героїв, Байрон висловлює свою критику суспільства та прагне показати складність людської природи та її реакції на негативні події.

Таким чином, характери героїв поеми «Гяур» відображають типові риси байронічного героя, які полягають у сили духу, бажанні помститися та протистоянні тирану та суспільству. Ці герої страждають від втрати близьких людей і виявляють свою незалежність та гордість. Аналіз характерів героїв допомагає краще зрозуміти центральну тему поеми та ідеї, які автор намагається передати своїм читачам.

Розгортання вивчення

У творчості Байрона виявляється багато аспектів, які допомагають краще зрозуміти його байронічних героїв. Один з них — це бранець долі, який протистоїть своїм противникам і навіть Вседержителю. Герой є чистим, поки не починає свої бої з людьми та Вседержителем. Він також мудрий, але інші вважають його тупим через його навчання. Герой є гордим, але не готовим смиритися з життям і не готовий падати перед сильними в грязь [1, 209]. Це свідчить про те, що байронічний герой стає бранцем своєї долі.

Крім бажання помсти, у героїв Байрона присутня і кохання, яке підштовхує їх до рішучих та відчайдушних дій. Герой може бути преступним, але його кохання є чистим. Це єдиний дар, який він не може заглушити в своїй холодній душі [1, 186]. Але це кохання приречене зникнути, не знайшовши вихід в чомусь ще. Леїла, яка є небесною нагородою для героя, втілює його добро і зло [2, 95].

Кохання є одним з головних аспектів романтичності образів у творчості Байрона. Незважаючи на це, це кохання часто призводить до трагічного кінця. Такі моменти життя, які описує Байрон, пов’язані з коханням та його наслідками.

Аналіз героїв «Східних поем» Байрона

В «Східних поемах» Байрона герої виступають у вигляді суддів за пригнічену людську честь, і вони мають більш деталізований та розкритий характер порівняно з іншими байронівскими творами. Незважаючи на їхню спільну мелодраматичність і гучність почуттів, сюжети в цих поемах мають свої особливості.

Життя та творчість найяскравіших одеських письменників 1920-30-х ...

... Л.: Советский писатель, 1984. Велику кількість матеріалу для написання курсової роботи взято із збірника “Одесская плеяда”, ... того – їм вдалося відтворити його на сторінках своїх творів. Творчість одеських ... Як відомо, культурне і суспільне життя тісно пов’язані між собою складними ... менеджера туризму – вибрати саме цю тему, яка є актуальною і пер- ... на кого в сві---ті, ін-ко--ли може здатися, що вони ...

Одним з найяскравіших героїв є корсар. В «Корсарі» головним способом створення характеру героя є його дія. Корсар Конрад — активна натура, його ідеалом є анархічна особиста свобода. Сюжет поеми відрізняється підвищеним драматизмом і Конрад має в собі не тільки прагнення до помсти, але і співчуття. Він уособлює образ благородного пірата.

Більшість героїв «Східних поем» Байрона є грішними і втікають у світ злочину. Вони мають мету помститися за кривду, а це веде до додаткових вбивств. У цих поемах герої, незважаючи на свою внутрішню демонічність, самі трагічно страждають. Їх зовнішність романтично гарна і свідчить про пережиті муки, пристрасті і похмурі думи.

Байронічні герої характеризуються невгамовними пристрастями любові та ненависті. Вони нероздільні і тісно переплітаються в житті цих персонажів.

Порівняння Байрона та його героїв

Між самим Байроном та його героєм є багато спільного: у них палкі серця, гордий, волелюбний характер, розчарування. Але все ж герой не є Байроном, як зазначав сам автор. Він переживає дещо інші трагедії в житті. Бурні монологи героїв «Східних поем» віддзеркалюють гнів, що накопичувався в них протягом багатьох років.

Для бунтівників «Східних поем» весь сенс життя — дія і боротьба. На «беззаконний закон» суспільства вони відповідають безстрашним протиборством. Але воно приречене на самотнє існування. Самі поеми схожі на мозаїку, яку автор не захотів скласти до кінця і ми можемо насолоджуватися лише окремими епізодами. Пушкін писав у статті «О трагедии Олина «Корсар» (1828): «Байрон не дуже переймався плануванням своїх творів або навіть і зовсім не думав про них. Декілька сцен, погано пов’язаних між собою, буди достатніми для цієї безодні думок, почуттів та картин». Але й такі уривчасті картини з життя героїв глибоко вражають уяву та сприймання читачів кількістю емоцій та почуттів, переживань, роздумів у кожній з поем. Як вже було сказано, Байрон виділяє головні, на його думку, моменти життя героїв. Так, вони не дають повної картини життя та діяльності героїв, але яскраво та повно розкривають їх характер.

Жіночі персонажі як романтичні герої «Східних поем»

Окрему увагу слід приділити жіночим образам «Східних поем». Вони також несуть в собі частково характер романтичного байронічного героя. Але їх характер менш яскравий, на відміну від чоловічих образів. Вони слухняні і покірні, як і належить східним жінкам. Але вся пристрасність їх характеру, вся сила духу проявляються лише за певних обставин. Вони йдуть на відчайдушні вчинки, знаючи, що це може обернутися для них смертю. Вони також сповнені скорботи, але іншого характеру. Адже все життя східні жінки проводять під владою батька, а потім чоловіка.

Жіночі образи у поемі «Гяур»

Постать Лейли, яка з’являється у поемі «Гяур», змальована у східному поетичному стилі, що характеризується пишністю і солодкістю. Вона має очі сумної газелі, ароматне волосся, що падає чорною хвилею аж до землі, біломармурові ніжки та інші вишукані риси. Лейла лагідна і пристрасна, свята і грішна, прекрасна як тілом, так і душею. Вона віддає своє кохання до Гяура всім своїм життям, не боїться смерті і не благає про пощаду. Такими будуть і героїні наступних поем, відмінні одна від одної іменами та кольором очей і волосся. Єдине, що має сенс у їхньому житті — це кохання. Вони віддані своєму коханому до самої смерті, готові терпіти від нього все — і байдужість, і зарозумілість, і його жорстокий егоїзм.

Понятя про дитячий фольклор. Шляхи його творення. Складові частини. Жанри

... за об'ємом фольклорні твори. У деяких роботах зустрічається визначення дитячий фольклор, оскільки такі народні твори входять в життя людини дуже рано, задовго до опанування мови. Ось деякі ... в історичному плані є билини Київського, або Володимирського циклу. Вони розповідають про побут і звичаї княжого двору, його дружини, про самовіддану боротьбу руських багатирів з кочівниками. ...

Яскравим порівнянням чоловічого та жіночого образів стають Конрад та Гюльнар. Обидва постраждали від гніту суспільства, проте Гюльнар знаходить вихід зі свого полону, коли зустрічає Конрада. Дівчина вже не може терпіти ніжність та почуття Сеїд-паші. Вона закохана в корсара, хоча це почуття не є взаємним:

О! тяжко эту нежность выносить
И в сердце отвращение гасить,
Но горше думать, что не он — другой
По праву б мог владеть моей душой.
Возьмет он руку — я не отниму,
Но кровь не хлынет к сердцу моему;
Отпустит — вяло упадет рука:
Коль нет любви — и злоба далека…
Еще вчера я так желать могла.
Теперь же с ним хочу быть нежной я,
Но лишь затем, чтоб спала цепь твоя,
Чтоб жизнь тебе за жизнь мою вернуть,
Чтобы открыть тебе к любимой путь, —
К любви, какой моя не знает грудь» [1, 230]

Таким чином, у поемі «Гяур» зображено різні жіночі образи, які відрізняються своєю красою, характером та почуттями. Вони є символами кохання і готові пожертвувати всім для своїх улюблених.

Джерела:

[1] Байрон Дж. Гяур. — К., 1989.

Висновки

У ході дослідження було встановлено, що жіночі образи у «Східних поемах» мають риси байронізму. Гюльнар, Медора і Лейла є представницями східної жіночої культури, які розчаровані у несправедливості світу та обирають свободу, кохання та смерть замість конвенційного життя під вічним наглядом чоловіка або батька.

Гюльнар, хоча покірна та слухняна, здійснює жахливий вчинок — вбивство, що стає для неї звичним. Вона відчуває скорботу по своїй свободі та страждає від нещасного кохання. Палкі почуття Гюльнар не можуть заповнити порожнечу в душі корсара, спричинену смертю Медори. Проте це не зупиняє її, і вона прагне до свободи новими силами.

Медора також кохає Конрада, але не може витримати його жагу до свободи та пригод. Вона обирає «свободу» в смерті, що призводить до гибелі і самого Конрада. Її кохання було для неї кліткою, тому вона вирішила покінчити зі своїм життям.

Лейла, незважаючи на обмеження та загрози, віддає своє життя заради кохання та коханого. Її вірність почуттям викликає захоплення та співчуття, хоча Байрон не надавав їй багато уваги.

Таким чином, жіночі образи у «Східних поемах» відображають риси байронізму, такі як розчарування у несправедливості світу, вибір свободи та смерті замість конвенційного життя під контролем чоловіка або батька, а також тугу за свободою та розчарування в ідеалах.

Творчість Байрона залишила глибокий слід у світовій літературі, а його життя стало легендою. Він започаткував байронізм та створив образ байронічного героя. Його життя та творчість були сповнені індивідуалістичного бунту. «Паломництво Чайльд-Гарольда» — перша в європейській літературі спроба розповісти «про час і про себе» на найбагатшому матеріалі післяреволюційної епохи, з уважним розглядом її численних, часом ще загадкових аспектів. В «Дон-Жуані» Байрон виступає суддею моралі і суспільних відносин, виражає своє уявлення про батьківщину, «тюремщицю народів», «напівпедантичну- напівкомерційну» країну, правлячі кола якої силяться надати своїй користолюбній політиці високого морального та релігійного значення. Байрон був не тільки в романтиком. Він писав і в сатиричному напрямі. Його волелюбний характер та визначний талант стали всесвітньо відомими. Байрон мав величезний вплив не тільки на сучасників, а й на наступні покоління. Його життєвий шлях та твори вивчають та досліджують й досі.

Життя і творчість українського композитора М.В. Лисенка

... Лисенка — понад 100 романсів. Показово, що творчий шлях митця почався з сольної вокальної музики. До неї він звертався і далі протягом майже всього життя. Найбільше солоспівів композитор ... розкривалися світлі мрії про майбутнє, віра в народ, його творчі сили. Музика його, що міцно спирається ... з інструментовки у М. Римського-Корсакова. Микола Віталійович намагався максимально використати свій час ...

Як вже було сказано — Байрон започаткував байронізм та склав образ байронічного героя. Герої Байрона мають риси характеру самого письменника. Вони бунтівні, волелюбні, палкі борці з диктаторством. Але жорсткість їхнього характеру визвана нерозумінням суспільства, важким життям та розчаруванням в ідеалах. Байронічний герой сповнений світовою скорботою через це розчарування. Разом з тим їх сповнює кохання. Приречене кохання, яке стає причиною страждань, та навіть смерті героїв. Життя байронічного героя, в тих епізодах, які розкриває нам автор, присвячене боротьбі зі своїм особистим ворогом. Але героям не завжди вдається його перемогти, а перемога не обов’язково приносить радість та полегшення.

Впровадження

У данній студії ми досліджуємо образ байронічного героя в двох поемах Байрона — «Корсар» та «Гяур», які входять до циклу «Східних поем». Ці герої є прикладами типового байронічного героя, які відображають його основні риси та характеристики. Вони виступають як непокірні бунтівники, що воюють за свободу від тиранів, та закохані, проте кохання призводить їх до смерті або страждань до кінця життя. Ці герої викликають у читачів повагу та співчуття, незважаючи на їхні помилки та недосконалість. Вбивство стає невід’ємною частиною їхнього життя, але навіть у таких ситуаціях вони не втрачають своєї благородності та відваги, залишаючись вірними своїм ідеалам свободи та кохання.

Не менш важливою частиною цих поем є жіночі персонажі. Вони вирізняються своєю пристрасністю, силою характеру та любов’ю до свободи, як і бунтівники поем. Жінки також можуть бути вважатися бунтівницями, оскільки вони протистоять владі над собою, що є нормою для Сходу. Хоча вони страхуються, але страх не переважає над їхніми почуттями. Вони вірні своїй любові та готові на все ради своїх улюблених. Проте, навіть для жіночих персонажів, кохання є нещасливим. Читачі можуть спостерігати з захопленням, як покірна та тиха жінка Сходу перетворюється на сильну та непохитну в боротьбі за свою свободу та почуття.

Список використаної літератури:

• Кондратьов Ю. Джордж Гордон Байрон. Избранное. — М. : Детгиза, 1951.
• Бичков М. Н. Собрание сочинений в четырех томах. — Т. 6. — М. : Правда, 1981.
• Белинський В. Г. — ПСС, М. : АН СССР, 1955 — Т. 6.
• Усманов Р. Байрон Дж. Собрание сочинений в 4 т. — Т. 1. — М. : 1981.
• Ладыгин М. Б., Луков Вл. А. Романтим в зарубежной литературе. — М. : МГПИ, 1979.
• Наливайко Д. С., Шахова К. О. Зарубіжна історія 19 сторіччя. Доба романтиму: Підручник. — К. : Заповіт, 1997.
• Франко І. Гордон Байрон. Передмова. Зібр. тв. : у 50 т.- Т. 35. — К. : Наукова думка, 1982.
• Розанов М. Джордж Байрон. — М. : 1988.
• Пушкин А. С. О трагедии Олина «Корсар», 1828.

Обзор литературы

В ходе исследования по истории зарубежной литературы 19 века и жизни и творчеству Джорджа Гордона Байрона были использованы следующие источники:

Байрон, Джордж Гордон

Поэтому в некоторых источниках его полное имя может выглядеть как Джордж Гордон Ноэл Байрон , хотя одновременно всеми этими именами и фамилиями он никогда не подписывался. 2. ... ее матери. После смерти этой первой жены капитан Байрон женился вторично, из расчета, на Екатерине Гордон, единственной наследнице богатого Джорджа Гордона, эсквайра. Она происходила родом из дома Стюартов ...

1. Веселовський А. Джордж Гордон Байрон. — М. : 1987.

2. Михальська Н. П. Історія зарубіжної літературі 19 ст. — М. : 1972.

3. Сидорченко Л. В., Бурова И. И. История западноевропейской литературы 19 века: Англия: Учеб. пособие. — М. : Академия, 2004.

4. Дьяконова Л. Я. Лирическая поэзия Байрона. — М. : Наука, 1975.

5. Елистратова А. А. Джордж Гордон Байрон. — М. : 1972.

6. Павличко С. Байрон. Нарис життя і творчості. — К. : 2001.

7. Клименко Е. И. Язык и стиль. — М. : 1960.

8. Шулик І. М. Романтизм у західній літературі. Життєвий і творчий шлях Дж. Г. Байрона. — Л. : Берез, 2003.

9. Мелик-Пашаев А. А. Современный словарь-справочник по искусству. — М. :

10. Муравьева Н. И., Тураев С. В. Западноевропейская литература. — М. : 1956.

Эти источники предоставляют обширную информацию о жизни и творчестве Джорджа Гордона Байрона, а также о развитии западноевропейской литературы 19 века. Они помогут в проведении более глубокого анализа и изучении данной темы.