Вступ
Термин «барокко» был введен в XVIII веке, причем не представителями самого направления, а их противниками — классицистами, которые видели в искусстве барокко совершенно негативное явление. Кстати, и в XX веке относились к барокко с осуждением, в том числе — в официальном советском литературоведении. Нередко вообще отвергалась сама возможность существования этого направления в украинской и российской литературах. Этимология термина «барокко» не определена и сегодня. Так, существуют по крайней мере три версии относительно его происхождения. Согласно первой, термин уходит к португальскому выражению «perola Barroca» — «жемчужина неправильной формы». По словам Альбрехта Шене, это «экзотическое драгоценное, мерцающее многоколорным переливом, неравномерное и незавершенное по форме образование жемчужины счастливо подошло к названию эпохи».
Согласно второй версии, термин «барокко» происходит от латинского «baroco». Это название использовалось в схоластической логике относительно одного из видов силлогизма, который отличался особой сложностью и удивительностью.
Согласно третьей, наименее распространенной версии происхождения термина «барокко», он уходит к французскому жаргонизму художественных мастерских «baroquer», который означал «растворять, смягчать контур».
Историческая характеристика барокко
Стиль барокко возник в Италии в конце XVI века и пришел на смену стилю Возрождения в результате кризиса гуманистической ренессансной культуры. В XVII веке барокко распространился в большинстве европейских стран. Причем в одних странах наследовали итальянские первоисточники, в других — восприняли только отдельные, наиболее соответствующие, преобладающим в стране вкусам и художественным традициям особенности стиля. Так во Франции в XVII веке барокко находит выражение только в некоторых чертах церквей и в интерьерах домов при том, что основным стилевым направлением Франции XVII века был классицизм.
Барокко: стиль, що виражає різноманітні ідеї
Стиль барокко був суперечливим і неоднозначним. Так у різних країнах він виражав і ідею дворянської культури часів світанку абсолютизму, боротьби за національну єдність, смаки бюргерства. У барокко в порівнянні з ренесансом класичні форми здобувають інший характер і інше композиційне бачення. На зміну раціональної тектонічності приходить атектонічність, ренесансна графічність переміняється мальовничістю, пластику, що стала основним засобом художньої виразливості, створює неспокійну гру світлотіні, у планах і формах панують складні криволінійні обриси, статичність ренесансних композицій переміняється бурхливою динамікою форм, групуються колони й пілястри, фасади й інтер’єри будинків насичуються скульптурами, в інтер’єрах широко використовується позолоть, ліплення, різьблення, мальовничі плафони, що ілюзорно зображують небо зі зводами, що летять по ньому ангели, і інше.
Джаз 21 века: направления, стили, имена
... Цель работы – определить состояние джаза в XXI веке. Современные стили и направления, которые наиболее распространены ... Jazz NuJazz представляет собой общий термин, придуманный в конце 1990–х годов для ... в музыкальном пространстве. И одной из самых выигрышных, масштабных и убедительных форм, конечно же, было выступление с большими коллективами музыкантов – с различными вариантами оркестров. 2.1 ...
Достоїнства стилю виявилися у винятково сильні по художній виразності принципах створення архітектурних ансамблів і дивному вмінні органічно вписувати архітектуру в навколишню природу. Головне в ньому — вразити уяву людини незвичайним, вплинути на його почуття.
Украинское барокко
Украинское барокко является одним из наиболее ярких периодов развития украинского искусства, его золотым веком, который приходится на XVII — XVIII вв. — время, когда украинское казачество в борьбе со своими соседями завоевывает фактическую независимость Украины — во второй раз после княжеского периода. Живя совместной художественной жизнью с Западной Европой, Украина вновь усваивает новое направление в искусстве всей Европы — стиль барокко. Новые условия жизни и социального устройства с высшим слоем состоятельной казачьей старшины создавали другие потребности, ставили новые требования к искусству, — так же, как это было и во всей Европе. Спокойные, сбалансированные, логичные формы ренессанса, которые подражали чистым формам античности, уже не удовлетворяли современному вкусу. Для роскошной, громкой жизни эпохи барокко требовались более пышные, богатые, показные формы архитектуры, пропитанные пафосом, сверхъестественностью, спиритуализмом. Вместо прежней красоты теперь противопоставляют силу, против покоя — движение, вместо гармонии — борьбу. Именно эти потребности мог задовольствовать новое художественное направление — барокко. Хотя образцы барокко приходили к нам из Западной Европы, из Италии и Германии, собственным творчеством украинского народа, который теперь был пробужден к новой свободной жизни, барочный стиль приобретает своеобразные и оригинальные формы, которые заслужили в мировой литературе заслуженное название отдельного украинского барокко. Определяющими чертами барокко были:
- Пышность и роскошь форм;
- Пропитанность пафосом и сверхъестественностью;
- Спиритуализм и религиозность;
- Движение и борьба вместо покоя и гармонии.
Украинское барокко является одним из наиболее выразительных и характерных стилей в искусстве XVII-XVIII веков. Оно объединяет в себе религиозные и светские мотивы, создавая уникальное сочетание духовности и мирской красоты. Барокко характеризуется множеством особенностей, которые делают его неповторимым и узнаваемым стилем.
- Посиление роли церкви и государства, сочетание религиозных и светских мотивов, образов.
- Множественность, полифоничность, сложная форма.
- Стремление к резким контрастам, сложной метафоричности, аллегоричности.
- Желание поразить читателя пышным, ярким стилем, риторическим украшением произведения.
- Трагическое напряжение и трагическое восприятие мира.
Несмотря на то, что украинское барокко как сформированное стилевое направление в искусстве, литературе и культуре в целом, заимствовало свои основы из Запада, под влиянием польской барокковой культуры, оно приобрело собственные национальные черты и опиралось на народные традиции. В частности, следует обратить внимание на особую динамику украинского барокко, которое объединило два фактора его саморазвития: в связи с возвращением культурной жизни в его духовную столицу Киев и усилением освободительного движения на Юге, в Поднепровье, Слобожанщине расширялись границы создания самобытной барокковой культуры. Украинское барокко, являясь одним из наиболее ярких проявлений культуры XVII-XVIII веков, вобрало в себя существенные аспекты единства и «целостности культуры», так же как и язык, историко-научное осознание себя, утверждение православной веры, барокко стало внешним выражением этого единства и «целостности культуры», которое помогало консолидировать нацию. Сам дух и неспокойствие, антиномия стремления к собственному, к тому, что кровно шло от орнамента земной жизни, переосмысление в контексте этой земной религиозных и светских норм жизни, ярко выраженный критицизм и тренос, стремление к нестандартности, вспышки света в сложных противоречивых лабиринтах бытия дали отличительный тип бароккового восприятия мира. Понятие «барокко» охватывает не только архитектуру, но и прикладное искусство, фольклорные мотивы с эстетикой ярких оптимистических форм, летописание, театр, музыку, живопись.
Украинская музыкальная культура
... чем национального, украинская демократическая музыка хранила традиции национального единства. Украинские композиторы обращались к ... музыки. Особенно между современными композиторами Западной Украины определяются композиторы, которые кончили свое ... культура Львова. Здесь в 1842 г. открылся частный городской театр С. Скарбека, один из наибольших в Свропи (в настоящее время в этом помещении - Украинский ...
Архитектура.
Стало понятно, что нет лучшей защиты, чем возвращение утерянной традиции с великим и славным прошлым. «По всей Украине, прежде всего в Киеве, была заложена посевная площадка строительного творчества великокняжеских времен. В своей древней почтенности и святости украинство, стоящее перед угрозой, решило искать поддержки в культурной борьбе с враждебным давлением. В этом в первую очередь и заключается упорный и последовательный реставрационный движение, свидетелями которого мы становимся с начала XVII века — за Могилой, а затем во время Хмельниччины. Новая Украина XVII века поднимала из пепла старую Украину княжеских рыцарей и победителей. Очевидно, что формы, в которые неосознанно одевалось это реставрационное действие, должны были соответствовать эстетическим требованиям своего времени. На руинах стен, на фундаментах княжеских церквей возникали теперь здания с современным — ренессансным, а затем барочным оформлением».
Начался строительный и восстановительный период. Сама реставрация требовала значительных дополнений, а не просто украшения или повторения старого. Во всем этом процессе заложен глубокий смысл непрерывности истории, именно культурной истории. Под покровительством князя Константина Острожского началось обновление Кирилловской церкви (построенной в XII веке), через некоторое время, в 1613 году, итальянский архитектор Себастьян Браччи начал перестройку Успенского собора на Подоле в Киеве. Восстанавливались и поднимались из руин Киевская София, множество церквей — Десятинная в Киеве, Спас на Берестове, Успенская в Переяславе, Иллинская в Троицком монастыре в Чернигове. Вызывали восхищение барочная роскошь и совершенство отделки сооружений, колокольни, иконостасы, церковные ворота, гравюры. Менялось само лицо архитектурного мира, улыбающееся своими позолотой, внесением ярких народных мотивов, синтезом нового архитектурного и изобразительного мышления. Выполненные в барочном стиле иконостасы XVII — XVIII веков своим величием и монументальностью становились центральным украшением Елецкого собора, Троицкого собора в Чернигове, Преображенской церкви в Великих Сорочинцах.
Драматургія і театр в Україні в XIX столітті
... драматургії другої половини XIX століття. 3 Український драматичний театр по суті був під ... генерал-губернатор заборонив діяльність українських театральних труп на території п’яти підвладних йому ... театру взагалі, і в Україні, в окремості. Ось чому, як тільки нам було дано завдання розповісти про мистецтво ... діячів, невисокий виконавський рівень галицького театру були причиною тому, що за життя ...
Живопись.
В добу бароко на українських землях поширився портрет, який став популярним видом мистецтва. У цей період портрети були представлені у трьох композиційних варіантах – погрудному, поясному та на повний зріст. Ці формати стали основою для подальшого розвитку портретного живопису.
Найрепрезентативнішими були портрети на повний зріст, особливо ті, які відзначалися багатою аранжировкою. У портретах на повний зріст художники найбільш повно передавали образ особи. Портрети поясні і погрудні характеризувалися простотою і суворістю художньої мови.
Світський портрет поширився у середовищі магнатів, більшість з яких були нащадками давньоруських православних княжих родів. У цей час портрет став елітарним явищем, що відображало важливість та значення особи.
На українських землях склалося кілька типів портретів – міщанства, духовенства, шляхти, козацтва. Це відповідало соціальному поділу суспільства. Найвиразніше ці типи портретів втілені у портреті шляхти, який часто називають «сарматським портретом».
У «сарматському портреті» підкреслено почуття гідності та власної значимості. Це досягалося за допомогою простих, але виразних засобів мистецтва – зображення людського тіла та антуражу у вигляді площинних форм, ліній, відсутності глибини і перспективи у передачі інтер’єру. Також до складу композиції входили герби та пояснювальні написи, переважно біографічного характеру.
Скульптура.
У добу бароко в Західній Україні діяли не лише скульптори-різьбярі каменю, але й скульптори-конвісарі, які працювали з металу. Основним центром ремесла та мистецтва в цей період був місто Львів. Однією з найвідоміших майстерень у Львові була майстерня родини Франковичів. Вони відливали не лише дзвони та гармати з високими вимогливими артистичними орнаментами, але також створювали самостійні металеві скульптури. Основоположником родини був Юрій Франк або його син Каспер Франкович, які створили статую крилатого архістратига Михаїла, закутого в броню, що б’є списом дракона.
На Східній та Центральній Україні, де скульптура мала велике значення, особливо як декорація козацького барокко, вона відрізнялася матеріалом, а не стилем виконання. У Західній Україні скульптори-різьбярі працювали переважно з каменю, тоді як майстри козацького бароко різали дерево. Вони створювали цілі постаті, рельєфи та складні композиції. Наприклад, у музеї Харківського університету збереглася різьблена високим рельєфом ікона, що зображувала розп’яття, сцени страстей, алегоричні персонажі та 12 апостолів. Це була свіжа та артистична робота.
Крім того, з дерева різали виносні хрести з рельєфним розп’яттям та іншими сценами, що відноситься до дрібної скульптури, спорідненої зі сніцерством. Орнаментальна дерев’яна різьба дуже пишно розвинулася в Центральній та Східній Україні. Вона використовувалася для обрамлення ікон, вівтарів та навіть іконостасів. В добу бароко іконостаси, які раніше були невисокими, розвинулися в багатоярусні стінки, що перегороджували церкву і піднімалися аж до висоти церковної бані. Багатоярусні іконостаси часто складалися з колон, арок, архітравів, які виконували роль обрамлення для ікон. Вони були різьблені тонкою та вибагливою роботою, а іноді позолочені. Орнаментальна скульптура бароко на Україні розвивалася протягом майже всього XVIII століття, після чого поступово поступилася місцем новому стилю цього часу.
Декоративне мистецтво — Культура — и — Каталог ...
... українського народу - праці, побуту, моралі, психології та ін. - народне декоративне мистецтво виступає як унікальне явище, яке засвідчує невмирущі, життєствердні сили. 2. Розвиток декоративного мистецтва в Україні Народне декоративне мистецтво ... художні промисли, пов'язані з ринком. Природні багатства України, вигідне географічне і торговельне положення сприяли розвиткові домашніх ремесел та ...
Література.
Література бароккового стилю в Україні мала значний вплив на розвиток культури та мистецтва. Першим письменником, якому вдалося втілити риси бароккового стилю в своїх творах, був Іван Вишенський. Він провів більшу частину свого життя на Афоні, де боровся за православ’я у полеміці з уніатськими й католицькими авторами. Іван Вишенський був настільки визначним письменником, що Іван Франко написав про нього поему, статті та монографію.
Характерними рисами бароккового стилю в творах Івана Вишенського були поетика писання, емоційність промовця та складна словесна архітектоніка. Його твори зверталися до конкретних особистостей і одночасно висвітлювали загальні проблеми віри, справедливості та захисту знедолених.
Барокковий стиль був популярним серед українських письменників упродовж XVII-XVIII століть. Він проявлявся в різних літературних жанрах, зокрема в поезії Лазаря Барановича, Іоанна Максимовича, Івана Величковського, Стефана Яворського та Григорія Сковороди. У прозових жанрах барокко досягло найбільшого розвитку в ораторській прозі, яку представляли такі твори, як «Меч духовний» та «Труб словес проповідних» Лазаря Барановича, «Ключ Розуміння» Іоаникія Галятовського, «Огородок Марії Богородиці» та «Вінець Христов» Антонія Радивиловського.
Барокковий стиль проник у театральну сферу української літератури. Драма та комедія стали найтиповішими жанрами бароккового театру. Українські письменники працювали за чужими зразками, але втілювали їх у власних творах. Український бароковий театр також мав значний вплив поза межами України, зокрема в Москві та на Балканах.
Українська бароккова література збагатила культуру та мистецтво країни, втіливши в собі особливу емоційність, складність та виразність. Твори письменників того часу досі залишаються важливим джерелом вивчення української культури та літератури.
Театр.
Український барокковий театр мав велике значення для розвитку театрального мистецтва в країні. Драматичні та комедійні жанри були основними в українському барокковому театрі. Хоча письменники працювали за чужими зразками, вони зуміли створити власні твори, які виявили великий вплив не лише в Україні, але й за її межами.
Український театр виник на початку 17-го століття і почав свій розвиток зі спроб виставляти латинські та польські п’єси. Спочатку ці вистави призначались для шкільних вистав, але згодом театр вийшов за межі школи та залучив до своїх рядів широке коло глядачів.
Перші друки українських п’єс датуються початком 17-го століття. У 1616 році були надруковані вірші Памви Беринди, які були діалогом про Різдво Христове. Це була декламація, без власної дії. У 1630 році був надрукований «Христос пасхон», який вже містив зародкову п’єсу з дійовими біблійними особами. Хоча вони також декламували, але їхня декламація вже мала суб’єктивне забарвлення. В цій п’єсі також був доданий нетеатральний діалог на Воскресіння Христове.
Іван Франко – критик, історик та теоретик українського національного театру
... театр” були висвітлені у працях Й.Федаса, Т.Моцар, Ю.Бобошка, Р.Кирчіва, Я.Білоштана, М.Грицая. Мета пропонованої статті – розглянути основні напрями науково-мистецької творчості І.Франка як театрального критика, історика, теоретика українського театру, ... драми, на переконання Франка, є передусім людина. ... й сатиричної комедії. Твори І.Франка для сцени ... 227]. Критик також зауважує, що актори ...
Справжньою п’єсою можна вважати «Розмишлянне о муці Христа» Й. Вовковича, яке було видруковане в 1631 році. Хоча дія відбувається за сценою і про неї розповідають «вісники», на сцені знаходяться «побожні душі», які жваво реагують на оповідання вісників. Навіть побожні душі частково характеризуються індивідуально.
Таким чином, український театр почав свій розвиток з перших спроб виставляти латинські та польські п’єси. З часом з’явилися перші друки українських п’єс, які мали елементи дії та індивідуальності персонажів. Це стало початком формування українського театру як окремого жанру мистецтва.
Українське бароко: вплив козацтва та його особливості
Українське бароко — це стилістичний напрям, що розвивався в європейському мистецтві XVI-XVIII століття, початковими коріннями якого були в Італії. Його основні риси полягають у підкресленій урочистості, пишній декоративності та динамічності композиції.
В Україні українське бароко народжується наприкінці XVI-початку XVII століття під впливом козацтва, його визвольного руху та союзу з православною церквою, яку воно взяло під свій захист. Визначною особливістю українського бароко є використання традицій народного мистецтва та широка демократизація сюжетів.
Українське бароко відбилося в архітектурі, живопису, літературі, скульптурі та театрі України того часу. Серед збережених пам’яток українського бароко варто відзначити такі:
- Архітектура Духовної академії у Києві (Й. Шедель)
- Ковнірський корпус в Києво-Печерській лаврі (С. Ковнір)
- Надбрамна церква Кирилівського монастиря у Києві (І. Григорович-Барський)
- Церква Св. Юра у Львові (Б. Меретин)
Також слід згадати картини художників І. Рутковича, Й. Кодзлевича, Г. Левицького, А. Голика, а також ікони та розписи невідомих художників у церквах та монастирях. У літературі того часу варто відзначити твори К. Саковича, І. Величковського, М. Смотрицького, І. Галятовського, А. Радивиловського, Г. Кониського, Т. Прокоповича, Д. Туптала, Г. Сковороди, М. Довгалевського та інших.
Умови Запорізької Січі внесли свої особливості в розвиток українського бароко. Тут воно поєднувалося з аскетизмом козацького життя та військово-оборонними функціями споруд, набуваючи стриманої урочистості і отримуючи назву «козацького бароко».
Запорізька старшина фінансувала будівництво деяких споруд, які знаходилися за межами Запоріжжя. Це переважно були будівлі монастирів та церков. Наприклад, у 1764 році в місті Ромни за кошти кошового отамана М. Калнишевського було побудовано величну споруду церкви Покрови. Запорожці також витрачали значні кошти на розбудову Братського і Микільського монастирів у Києві, а також Межигірського монастиря під Києвом, який був найбільш шанованим на Запоріжжі.
Корифеї українського театру — Культура — и — ...
... життя, працюючи в різних жанрах сценічного мистецтва.Авторитет українського театру корифеїв Авторитет театру корифеїв був значно більший, ніж того на ... в козацькому вбранні керував човном серед бурхливого моря. У Петербурзі український театр сміливо конкурував з імператорським театром, про ... дещо навчався вдома та з синами князя Кантакузіна. Також він отримав освіту у генерала Бутовського. Незважаючи ...
Українські гетьмани, зокрема Іван Мазепа, також були фундаторами монастирів і вкладали значні кошти у їх розбудову. Серед таких монастирів можна виділити Гадяцький, Густинський, Мгарський, Рихловський та інші.
Будівництво полкової канцелярії у Чернігові, яка збереглася до сьогодні, пов’язане з ім’ям козацького полковника Якова Лизогуба, який був великим землевласником.
Фундуючи монастирі, церкви та будуючи адміністративні приміщення, козацька старшина мала на увазі досягнення своїх особистих або станових цілей. Проте, збережений у цих пам’ятках дух народу свідчить про загальнолюдські цінності та велику силу мистецтва. Високий стиль козацького бароко виявляє талант українського народу, який втілився в галузі архітектури.
Література
1. Жолтовський П. Український живопис XVII — XVIII ст.- К.: Наук. думка, 1978.- 327 с.
2. Енциклопедія Мистецтво Т.7 Ч.2 Архітектура, малярство та декоративно-ужиткове мистецтво XVII-XX століть/ За ред. М.Д. Аксенова – 1999 – 656 с.
3. Івашко Ю. Перлини українського бароко. — Будмайстер 2003 №1/2 C. 10-13
4. Історія української культури / За загал. ред. І. Крип’якевича. — 4-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2002. — 656 с. — C.513-524.
5. Макаров А. Світло українського бароко.- К.: Мистецтво, 1994.- 288 с.: ілюстр.
