Модернізаційні процеси в Російській імперії та Україна в другій половині XIX ст

Реферат

У середині XIX ст. Російська імперія, до складу якої входило 80% українських земель, переживала глибоку кризу, суть якої полягала в невідповідності існуючих феодальних структур та відносин провідним світовим тенденціям розвитку, що утверджували нове буржуазне суспільство. Характерними рисами та виявами кризовості були занепад поміщицьких маєтків; посилення експлуатації селян; панування екстенсивних методів господарювання; гальмування розвитку капіталістичних процесів — стримування формування ринку вільної робочої сили, розвитку підприємництва тощо; наростання соціального напруження в суспільстві; глухе бродіння в народі, що таїло в собі загрозу широкомасштабного селянського бунту; посилення процесу відставання Росії від європейських держав-лідерів.

За цих обставин необхідність модернізації в імперії ставала дедалі очевиднішою. Роль останнього переконуючого аргументу відіграла поразка Росії у Кримській війні (1853—1856), у якій гігантські людські та матеріальні ресурси імперії не подолали новітню техніку та технології передових європейських держав Англії та Франції. Це змусило передову частину російських правлячих кіл замислитися над розробкою та впровадженням реформаційного курсу, спрямованого на модернізацію економіки держави. Модернізація — це оновлення, удосконалення, надання сучасного вигляду, перетворення відповідно до сучасних вимог економіки, технічне та технологічне переобладнання економічної сфери.

Визначення типу російської модернізації надзвичайно важливе не тільки для розуміння суспільних процесів XIX ст. в українських землях, а й для усвідомлення суті тенденцій розвитку сучасної України, прогнозування її перспектив. Російська модель реформування XIX ст., калькуючи петровські реформи, значною мірою запрограмувала суспільні трансформації XX ст.

У світовій економіці відомі три типи модернізації:

1) піонерська модернізація, яка притаманна лідерам світового технічного та економічного прогресу. Постійна боротьба за світові ринки збуту підштовхує передові країни до вкладення значних коштів у науково-технічні розробки. Це дає змогу створити найефективніші економічні механізми, найраціональніші технології, найпродуктивнішу техніку;

2) органічна модернізація, яка практикується країнами, що перебувають у другому ешелоні світового економічного прогресу. Вона — наслідок природного розвитку капіталізму, її характерною рисою є оволодіння технологіями та економічними механізмами, які виробили модернізатори-піонери. Ці новинки органічно вписуються у структуру національної економіки, яка внаслідок своєї еволюції вже дозріла для їх сприйняття, засвоєння та використання;

8 стр., 3507 слов

Політична модернізація Теорії Проблеми перебігу

... 3. Характеристика теорії політичної модернізації . На думку В. Горбатенка політична модернізація як процес суспільної трансформації розвивається ... починають гальмувати суспільно-політичні процеси. модернізації 2. Етапи розвитку теорії модернізації . Теорія модернізації , що повинна висвітлювати трансформації ... вести мову про певні стандарти в організації економіки , політики , соціальних відносин . Це ...

3) наздоганяюча модернізація, яка теж базується на засвоєнні передових технологій та економічних механізмів. Проте це засвоєння не є природним, органічним, оскільки стимулом для такого типу модернізації є не дозрілість національної економіки, а, як правило, зовнішній виклик сусідніх економічно розвинутіших держав, що загрожує втратою позицій на міжнародній арені державі-аутсайдеру.

Не важко з’ясувати, що російська модернізація була модернізацією третього типу. Справді, як вважають сучасні фахівці, якби у Росії не було скасовано кріпосного права, вона б ще 50—70 років проіснувала і не зазнала голодного краху. Проте навіть реакціонери на кшталт майбутнього міністра П. Валуєва змушені були констатувати, характеризуючи російську дійсність: «Згори блиск — знизу гниль». Тобто з часом подальший розвиток дедалі більше перетворювався б на агонію. Характерними рисами наздоганяючої модернізації економіки були:

  • поява нових прогресивних явищ та процесів не завдяки еволюції «знизу», а силовій модернізації — «революції згори»;
  • вибіркове, а не системне запозичення та використання світових досягнень у галузі техніки, технології та організації виробництва;
  • пріоритетність окремих галузей, яка в перспективі веде до деформацій економічної структури держави;
  • збереження на тривалий час багатоукладності, паралельне існування нового, набираючого силу укладу та попередніх укладів, що не досягли піку свого розвитку та повністю не вичерпали свої можливості;
  • порушення однорідності економічного простору, ускладнення соціальних та політичних проблем, зростання соціального напруження в суспільстві.

Принциповою особливістю наздоганяючої модернізації є різке зростання ролі держави, що виявляється у встановленні державного контролю за всіма сферами економіки, активному втручанні державних структур у хід реформ. Реалізація такого сценарію на практиці веде до зростання авторитарності влади, посилення централізму, збільшення ролі чиновництва, бюрократизації управління.

Як правило, наздоганяюча модернізація не створює власну гармонійну економічну модель, а повторює окремі фрагменти вже визнаних зразків, що служать своєрідними еталонами.

Как уже было понятно, Крымска Вийна стала катализатором реформ в России. Вона снова показал падение государства, кризис организации праци, рост социальной напряженности. Признавая прагматическую часть имперской бюрократии, Александр II первым претерпел радикальные реформы. Первый ого крокодил було подписал 19 св. Манифеста 1861 г о касування крепосного права. Принципы российской модели крестьянской реформы замаскировали австрийскую: устранение особого величия крестьян среди помощников; создание органов самоуправления села; предоставление сельчанам земли и оплата неисполнения обязанностей; викуп надилов село.

Мы видим мощь страны и возвращаемся к тому времени, когда земля соединялась до реформ, Российская империя не только захватила красивейшие земли, но и досталась сельскому населению страны — 37% страны: 14% провинции Для этого реформа была проведена 220 ставок. Украинские сельчане стали безземельными, майже 100 тысяч мали надил до десятины в 1600 ставке. — от одной до трех десятин. В целом в пореформенный период 94% сельских государственных пожертвований были названы до 5 десятин, что не позволяло людям эффективно проводить государственные пожертвования.

3 стр., 1171 слов

Реформы Петра I и их последствия

... русской землей. Для Петра, решившего провести реформу ... их исконно-русских традиций – ... реформой»), реформы в органах власти и управления, создание табеля о рангах, церковную реформу. Военная Реформа ... военная или ... реформы является «поднятие» и рост металлургической отрасли, которая была жизненно необходима для производства оружия. Вместе с тем, мягко говоря, настораживает тот факт, что «реформатор» ...

Реформа 1861 паг захватила сельскую общину, так как она была преобразована в низшую административную единицу. До этой функции были самодовольные люди, которые следили за тем, чтобы крестьяне платили им деньги, пошлины и пошлины. В силу характерной особенности украинских земель разрастание сельских общин незначительно. Так, если в России 95% сельчан жили общиной, то на либеральной Украине — 30%, а на правом берегу — менее 20%. Более того, раскрытие достоинств отдельных правительств увеличило перспективу большего привлечения украинских сельских жителей к частной власти, в меньшей степени, чем российских сельских жителей.

Крестьянские реформы в Австрийской империи (1848 г.) и реформы в России (1861 г.) по социальным причинам (роль феодальных социальных причин, кризис здіснувалась под ихнім Керивнім управляющим).

Более того, в обеих империях реформ этот период был захвачен остатками феодального строя и правителями (для помещиков полное отсутствие крестьянской земли, крестьянская община слишком мала).

Юридически крестьянин вильне не несправедлив к общине с теми же проверками, что и отстранение. Это так, и его лишили нижнего лагеря — селяне вырывали паспорта на рик, завербовали свою вину, до этого часа их не возделывал помощник, опоры не отняли у власти земли , покоренный деревьями.

Реформа была проведена для сельских рахунков, которые пытались вернуть викип. Формально викип признали за землю, но в зависимости от дня я буду вознагражден за феодальные обязанности. Оскильские жители не могли сразу оплатить весь кошелек, так как 11 абитуриентов из сельского суда стали посредниками между сельчанами, а власть была их сторонниками. Вона платила крестьянам Википедию и дала сельчанам позицию в 49 рублей. Ведь клад для кожных видений карбованцам получил 63 копейки чистого дохода.

Скасування крипосной правой стала крокусом початков, естественным ключом к модернизации Российской Империи. Столь радикальное переосмысление в аграрном секторе в области изменения температуры и разрушения других сфер приостановления жизни, так как это дало бы возможность гармонизировать и стабилизировать ситуацию.

В комплексе реформ Александра II возникло основополагающее право на землю, суд и суд. Земская реформа (1864 г.) передала основу органов местного самоуправления — земств. Весь крокодил самодержавия будет объяснять дворянам компенсацию дворянству экономики благом непрерывной власти над маленьким городком; заблокировать оппозицию либералов, направив энергию на разрешение конкретных полномочий; открыть орган, который эффективен для проблемы провинции. Деятельность земств регулировалась законом. Зловоние контролировало состояние города, образование людей, медицинское обслуживание, благосостояние и способы его получения. Ряд точек зрения, стоящих за деятельностью земства, не позволяет вести переговоры о еде в старые времена политической власти, независимо от того, установлены ли между ними контакты губернского земства, опасаясь организованной оппозиции и визування.

2 стр., 653 слов

Период реформ Александра I. Деятельность Негласного комитета ...

... марте 1812 года Сперанский попал в опалу и был сослан сначала в Нижний Новгород, а затем в Пермь. Либеральные реформы были свёрнуты, практически не начавшись. Историческое значение проектов реформ ... его доверенных лиц. По проектам Негласного комитета, в 1801–1803 годы была осуществлена реформа высших органов государственной власти. Вместо архаичных коллегий было учреждено восемь министерств, ...

Судова реформа (1864) базувалася на запровадженні низки прогресивних принципів: безстановості судочинства, незалежності суддів від адміністрації, гласності судового процесу, змагальності сторін при розгляді судової справи (у судах з’явилися прокурор, який звинувачував, та адвокат, який захищав підсудного).

Крім того, було запроваджено суд присяжних у карному судочинстві. Всі ці прогресивні зміни, що сприяли зростанню в народі громадянської самосвідомості, були практичним кроком до створення правової держави.

Військова реформа, що здійснювалася п’ятнадцять років, мала на меті шляхом модернізації армії створити сучасне боєздатне військо. Ця реформа замінила ненависну рекрутчину загальною військовою повинністю, скоротила термін військової служби до 6—7 років, заборонила тілесні покарання тощо.

Реформи в Росії відрізнялися від реформ у Австрії. По-перше, вони проводилися пізніше. По-друге, їхнім могутнім каталізатором став міжнародний фактор — участь і поразка в Кримській війні. По-третє, вони були обмеженими, непослідовними і незавершеними. Якщо в Австрійській імперії (з 1867 р. Австро-Угорській) буржуазні реформи діяли вже 1848 р. (опубліковано конституцію, скликано парламент), то в Росії через низку причин (віддаленість від основних центрів європейського життя, традиційно високий авторитет монархії, міцний адміністративно-репресивний апарат, сила консервативного табору, слабкість та неорганізованість опозиційних сил тощо) реформи залишилися незавершеними. Провівши земську, судову, військову, фінансову, освітню та інші реформи, тим самим заклавши основи громадянського суспільства, російський царизм не зробив останнього кроку — не створив відповідної новим реаліям політичної надбудови — не проголосив конституції і не скликав парламент. Саме тому модернізація у Росії не мала системного характеру, що суттєво ускладнювало перехід суспільства до більш прогресивного, порівняно з феодалізмом, капіталістичного способу виробництва. Крім того, російський варіант наздоганяючої модернізації мав серйозні протиріччя:

  • аграрна реформа, урізавши майже на 20% селянські наділи, водночас збільшила повинності селян та віддала їх у довгострокову кабалу державі;
  • зміцнення общинних порядків, що проголошувалося реформою, вступало в суперечність з утвердженням громадянських прав селянства;
  • демократична практика всестанової виборності до земств вступала у протиріччя з пануючим авторитарним режимом;
  • самодержавство виходило за межі моделі створюваної ним правової держави;
  • незавершеність, половинчастість реформ зумовили протиріччя між носіями влади та практично всіма верствами суспільства;
  • панування багатоукладності в економіці робило стан суспільства нестабільним, створювало ґрунт для контрреформ.

Отже, російські реформи 60—70-х років здійснювалися за моделлю наздоганяючої модернізації, якій притаманні ініціювання реформ «згори», вибіркове запозичення світових досягнень, пріоритетний розвиток окремих галузей, збереження багатоукладності в економічній сфері, поглиблення суспільних протиріч та посилення соціального напруження. Скасування кріпосного права і пов’язані з ним перетворення в українських землях — складовій Російської імперії — спричинили низку суперечливих тенденцій та процесів: з одного боку, вони зумовлювали збереження землеволодіння поміщиків та прогресуючий занепад і деградацію їхніх маєтків, обезземелення та розшарування селянства, аграрне перенаселення, вимушені міграції, зростання протиріч між всестановою виборністю до земств і авторитарним режимом, між самодержавством і створюваною ним правовою державою тощо, з іншого боку — формували нестанову приватну власність на землю, сприяли становленню ринку робочої сили, стимулювали розвиток підприємництва, розширювали сферу функціонування ринкових відносин, створювали передумови для становлення громадянського суспільства.

6 стр., 2527 слов

Буржуазні реформи 60-70 рр. ХІХ ст. в Російській імперії

... реформи, які буле проведені під час так званої модернізації, суттєво вплинули на подальшу судьбу не тільки Російської імперії, ... пристрасною, нестримною необхідністю суспільства виговоритися. Гласність виникла ... на службу тощо. Але, вони сплачували подушний ... Російської імперії статути вводилися зі значними змінами; остаточно процес був завершений лише до 1896 року. Судова реформа ... законом від 9 травня 1878 ...