Декоративно-ужиткове мистецтво та його специфіка в Україні
Декоративно-ужитковим мистецтвом називають вид художньої діяльності, продукти яких є водночас і естетичними, і практичними у своєму використанні. Декоративне у перекладі означає «прикрашати», а ужиткове — що речі мають практичне використання, а не лише слугують елементами естетичного задоволення. Декоративно-ужиткове мистецтво поділяється на різні види залежно від призначення предмета, техніки виготовлення та використання матеріалів.
Художнє оздоблення побутових предметів сприяло виникненню українського декоративного розпису. Найдавнішим та найпоширенішим видом малярства є хатній настінний розпис, який характеризується великою різноманітністю орнаментальних мотивів у всіх зонах та областях. Розписувались різні елементи житла, такі як віконниці, двері, обрамлення вікон і дверей, підвіконня, наріжні пілястри, фриз, призьба та стіни хати. Декоративний розпис також використовувався для оздоблення меблів, посуду, господарських речей та іграшок для дітей.
Українське ужиткове мистецтво має давнє коріння. Завдяки літописам і пам’яткам, що дійшли до нас з доби Київської Русі, ми знаємо, що вже тоді існували промисли, які потім стали власне українськими. Кожній сучасній українській області притаманні свої декоративно-ужиткові вироби. Найдавнішими видами народного прикладного мистецтва є різьба по дереву (дерев’яна скульптура), килимарство, вишивка, гончарство і кераміка.
Український народний промисел: історія та особливості
Народний промисел є невід’ємною частиною культури України. Це древнє мистецтво, розвиток якого почався ще на початку існування української нації.
Основні види промислу в Україні
Основні види українського народного промислу — це:
- Гончарство
- Вишивка
- Килимарство
- Розпис
- Різьблення дерева
Крім цього, існують різноманітні інші види народного промислу, кожен з яких має свої особливості.
Осередки українського народного промислу
Український народний промисел має різні осередки на різних територіях країни. Кожен осередок відрізняється своїм стилем та технологією.
Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво Сходу в колекції ...
... музею. Музейний фонд на той час складався з невеликої кількості поодиноких предметів мистецтва і старовини, які стихійно надходили до Сум з поруйнованих революцією і громадянською ...
Основні художніми осередками є:
- Опішня, що знаходиться у Полтавській області (художня кераміка);
- Решетилівка — у Полтавській області (килимарство);
- Дігтярі — у Чернігівській області (килимарство, рушники та плахтові тканини);
- Петриківка — у Дніпропетровській області (петриківській розпис);
- Кроловець — у Сумській області (кроловецькі рушники);
- Бубнівка — у Вінницькій області (центр традиційного гончарства);
- Клембівка — у Вінницькій області (художня вишивка);
- Косів — у Івано-Франківські області (вироби з дерева, кераміка, килими);
- Вижниця — у Чернівецькій області (вироби з дерева, оздоблені різьбленням та випалюванням).
Особливості окремих видів промислу
Дерев’яна скульптура була дуже розвинена за часів козацької держави в XVII-XVIII ст. Творці унікального українського стилю, козацького бароко виготовляли невеликі дерев’яні церкви, які відзначалися точністю ліній та майстерною ажурністю. Багато з них збереглися до наших днів.
Різьбленням стали прикрашатися дерев’яні споруди, дерев’яний посуд, меблі та хатнє обладнання, скрині, знаряддя праці та зброя, військове спорядження.
Сьогодні популярні предмети народного промислу західного регіону України — це гуцульські декоративні вироби, для яких майстри використовують техніку інтарсії та «пацьоркування» (інкрустування бісером).
Різноманіття українського народного промислу збагачує культуру країни та дає можливість нібито заглянути в самі глибини традицій та історії. Він є однією з головних культурних скарбниць України та прикладом кмітливості наших предків.
Українське декоративне мистецтво
У дерев’яному різьбленні зберігається регіональна варіативність орнаментів, притаманна іншим видам українського декоративного мистецтва. Так, на Галичині і Волині домінують геометричні форми орнаменту, в той час як у центральній Україні та на східноукраїнських землях переважають рослинні форми орнаменту.
Дуже давнім українським промислом є килимарство. Функціонально існують три головні назви для килимових тканин: ковер, килим і коц. Різниця між ними могла полягати в техніці, орнаменті, розмірі й призначенні. Сьогодні їх розрізняють тільки за територіальним принципом: коври й килими походять з центрально та північноукраїнських промислових осередків, а коци виготовляються вручну на заході, переважно на Гуцульщині. Крім того, на коврах і килимах переважає барвистий, часто рослинний орнамент. Гуцульський коц — переважно сірий або білий — кольору нефарбованої овечої шерсті, якщо на ньому є орнамент, то він геометричний.
Найрізноманітнішим і, певно, найдавнішим в Україні є гончарський промисел. Найпоширеніші види кераміки — теракотова, сіра, полив’яна та чорна кераміка. Вони відрізняються не тільки територіальними традиціями колористики й декору, але й родовищами глини. Відповідно до природного розміщення родовища потрібної глини історично виникали осередки гончарства. Їх назви походять від назв сусідніх селищ. Ці назви сьогодні сприймаються як бренди. Так, наприклад, відома городищинська та плахтянська кераміка, чорнодимлена кераміка з Гавареччини Львівської області.
Чорнодимлена кераміка (випалена за спеціальною технологією — без доступу повітря) виникла як альтернатива традиціям античної кераміки, і вже на початку нашої ери мала свої осередки на території України та сучасних держав Європи. В Україні ХVІІІ — ХІХ ст. вона суперничала з традиційною полив’яною керамікою.
Декоративне мистецтво — Культура — и — Каталог ...
Народне декоративне мистецтво України розвивалось у двох основних формах - домашнє художнє ремесло й організовані художні промисли, пов'язані з ринком. Природні багатства України, вигідне географічне і торговельне положення сприяли розвиткові домашніх ремесел ...
Чорна кераміка виготовляється зі спеціальної глини на гончарному крузі. Після підсушування кременем, який походить з того ж родовища, вироби вигладжують і «виписують» на них орнаменти. Після випалювання вигладжена поверхня має сріблястий, а не вигладжена — чорний колір.
Українське народне мистецтво в контексті культурної спадщини
Українська культура складна та різноманітна, а народне мистецтво в усіх його проявах є однією з головних складових. Воно не тільки прикрашає життя та украшає наші душі яскравими кольорами, а й є свідченням нашого багатогранного минулого та запорукою збереження національної ідентичності.
Український народний платок
Одним із найвідоміших символів української культури є український народний платок — «хустина». Він залишається популярним та практичним аксесуаром і до теперішнього дня, і є відображенням краси українських жінок.
У минулому платок був необхідним елементом однією з найважливіших українських родинних подій – весіль. Він завжди був світлим та барвистим, урочистим та видовищним. У сучасному житті платок носиться як багатоцільовий елемент українського національного костюма, а також як аксесуар до будь-якого стилю одягу.
Українське гончарство
Українське гончарство має давню історію, яка відображена в численних експонатах національних музеїв. Завдяки тій самій традиції в селах та містах України й до нашого часу збереглись та зручно використовуються керамічні посудини, які можна побачити в народних музеях або придбати на ринках.
Особливістю українського народного гончарства є техніка поливу з использованием зеленої та коричневої полив, що додає кераміці національного колориту та ідентичності.
Петриківське народне мистецтво
Відомим центром українського народного мистецтва є село Петриківка, що знаходиться на території Дніпропетровщини. Петриківське народне мистецтво є своєрідним мистецтвом розпису на папері та кераміці, з оригінальним орнаментом та світлими тонами. Це народне мистецтво займає почесне місце на карті українського культурного досвіду!
Висновок
Українське народне мистецтво – це самобутня та різноманітна складова культури, нашого минулого а також майбутнього. Зберегти та відродити вікові традиції та звичаї – це ставлення до самої суть нашого існування та незалежності. Наскільки ми будемо поважати і цінувати вікову культуру, саме таким буде наше майбутнє.
Розпис великодніх яєць — писанок у декоративному мистецтві України
Унікальним явищем у декоративному мистецтві України є розпис великодніх яєць — писанок. Ця традиція бере свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. За часів язичництва писанки розписували до свята Весни, а після прийняття християнства — до Великодня, свята Воскресіння Христового.
У слов’ян яйце вважалося початком всього, прообразом космосу. Вірували, що весь світ подібний до великого яйця: шкаралупа — це небо, плівка — хмари, білок — вода, жовток — земля. Символіка яйця як зародку нового життя також перегукувалася із символікою сонця, якому поклонялися предки українців, вбачаючи в цьому небесному світилі запоруку відродження природи і життя.
Корифеї українського театру — Культура — и — ...
... Корифеї українського театру працювали в різних жанрах сценічного мистецтва, їхній театр піднімався ... 70-х років українське акторське мистецтво, сам театр набрали виразних суспільно- ... театр на реалістичну основу. Коли працівник часопису "Діло" запитав, якою мовою розмовляє сам Кропивницький, він чистосердечно відповів: "Мовою Шевченка". Театральне мистецтво в Україні вимагало якнайшвидшого створення ...
В залежності від регіону існують відмінності в композиції декору, кольоровій гамі та поділі поверхні писанок. Численні хрести та перехрещення символізують родючість, а кільця та прямі лінії в свідомості наших предків асоціювалися з чоловічим та жіночим началами. Кольорова гама відображала навколишню природу.
