Символізм як мистецький напрямок

Реферат

Курсова робота

Символізм як мистецький напрямОК

ЗМІСТ

Вступ

і. Символізм як мистецький напрям кінця XIX століття

іі. Поль Верлен (1844-1896).

Новаторство поета-символіста

III. Естетичні погляди та творчість Артюра Рембо (1854-1891)

Висновки

Література

ВСТУП

Французька поезія кінця XIX – початку XX століття – справжній квітник дивовижних образів і художніх відкриттів. У цей період співіснувало багато літературних напрямів течій, шкіл, працювали видатні митці, вплив яких на всю наступну епоху – Ш.Бодлер і «парнасці», П.Верлен і А.Рембо, С.Малларме і П.Валері та ін. У чому ж секрет «золотої доби» французької поезії? Звідки взялося це розмаїття постатей і творчих здобутків ? Чому саме в цей час народилися неперевершені шедеври поетичного мистецтва? І чому саме в цей час в поезії розпочався той великий переворот ,що згодом охопив всю літературу ?…

Таємниця злету французької поезії кінця XIX – початку XX століття криється передовсім у тих мотивах ,що скеровували шукання митців. Вони перші замислили проникнути в глибини людської душі, осягнути вічну таїну світу і створити художню дійсність , яка нічим не поступалася б реальності. Прагнули пізнати сутність усього ,що є на землі і в душі людини, розкрити моральний зміст існування особистості і утвердити велику місію культури в духовному оновленні світу.

Невипадково у цей час виникають різні школи й течії, в яких письменників об’єднують велика віра в силу мистецтва, потяг до прекрасного на противагу брутальній реальності.

Символісти вбачали мету мистецтва в тому, щоб втілити ідею у зрозумілий людині символ та розвинути її за допомогою нескінченних гармонійних варіацій. Тому поети-символісти іноді дивували читача згадками про звучання запаху, колір ноти, аромат думки.

У пошуках вічної Ідеї, вічної Істини символісти використовували такі художні засоби, як складний метафоризм, інакомовлення, музичність, сугестію, багатозначність слів, аналогії, абстрагованість образів тощо. Все це обумовлює і складність сприйняття символістських творів.

Найвідомішими представниками символізму у Франції є: П.Верлен, А.Рембо, С.Малларме; у Бельгії – М.Метерлінк, Е.Верхарн, Ж.Роденбах; в Англії – О.Вайльд; у Німеччині – С.Георге, Г.Гауптман; в Австрії – Р. М. Рільке, Г. Гофмансталь; у Норвегії – пізній Г.Ібсен, К.Гамсун; у Росії – О.Блок, В.Брюсов, А.Бєлий; в Україні – М.Вороний, Олександр Олесь, О.Слісаренко, Д.Загул, П.Тичина та інші.

8 стр., 3533 слов

Сучасні українські художники. Галерея сучасного українського мистецтва ( )

... Німеччина, персональна. Книга поглядів, галерея Лавра, Київ, Україна. Каталог. Мистецтво України XX століття, Український дім, Київ, Україна. Каталог. Артистична Знижка, Галерея S.a.r.l., ... Виставковий зал (Клайпеда, Вільнюс, Литва), каталог. Міжнародний художній салон, Центральний будинок художника (Москва, Росія), каталог. Нове проявлення, Виставковий зал Торгово-промислової палати , (Запоріжжя, ...

І. СИМВОЛІЗМ ЯК МИСТЕЦЬКИЙ НАПРЯМ КІНЦЯ ХІХ СТОЛІТТЯ

Всесвіт – лише галерея символів.

Теодор-Симон Жуффруа

Символ – одна з сил природи, і не людському

розуму опиратися його законам.

М. Метерлінк

На межі ХІХ-ХХ ст. поетична першість у Західній Європі, раніше поділена між собою англійцями і німцями, переходить до французів. Творчість Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме – це ціла літературна епоха не лише французької, а й світової літератури.

У кінці ХІХ століття було помітним панування декадентського умонастрою, звідти ж виходять джерела багатьох мотивів зневіри, туги, відчаю творчості французьких поетів-символістів. Існувала усталена думка, що Західна Європа знаходиться у стані хвороби, старіння і руху до повного занепаду. Люди мистецтва усвідомили, що зла в світі набагато більше, ніж добра, «немає більш богів», а «зневірена Любов… плаче серед вуличного бруду» («Рембо Місто»).

І душа людини постійно веде двобій з собою і зі світом. Виникає символічне сприйняття поета як посередника між землею і небом, обранця природи. Для символістів митець – це Бог, оскільки він інтуїтивно відчуває шлях до істини і створює свій художній світ. А точніше для символістів, які приречені на «вічне блукання й поривання у нетрях духу», єдиним дійсним Богом є Мистецтво в усіх його проявах.

Вже Бодлер проголосив, що досягнення гармонії у світі неможливо, сам поет страждає від нелегкого дару бачити більше і глибше, ніж звичайні люди. З легкої руки П.Верлена виникає визначення «прокляті» поети. Однак на відміну від поетів, що співпрацювали в середині 80-х років з журналом «Декадент», «прокляті» поети намагалися перебороти свій хворобливий стан, не залишали поривання до «білосніжних вершин» (за О.Блоком).

підказати за допомогою натяку –

Тобто нове мистецтво глибоко символічно, так би мовити «навмисно» символічно (враховуючи вже діяльність С.Малларме, класифікацію символізму за М.Метерлінком та ін.).

Загалом символічне сприйняття світу таке ж давнє, як і культура людства. Але в кінці ХІХ ст. термін «символізм» для визначення нової школи в мистецтві запропонував Жан Мореас у статті «Літературний маніфест. Символізм» (1886): «Назва, що нами запропонована, – СИМВОЛІЗМ, – єдина, що підходить для нової школи, лише вона передає без викривлення творчий дух сучасного мистецтва». Символізм є орієнтацією на непроясненість і багатозначність художнього слова. Він розкриває себе у встановленні глибинних зв’язків усього в світі.

Хоча символізм кожної країни має свої особливості, можна визначити загальні риси європейського символізму: естетизм, бо символізм – це естетичний порив до високого і заглиблення у таємниче, тому наступними рисами будуть філософічність та містицизм; абстрактність образів, узагальненість (створення символів); багатозначність слова, суб’єктивне навіювання змістів (сугестія); відхід від банальної буденності; всебічне і глибоке осмислення дійсності.

2 стр., 652 слов

Осенние песни Поля Верлена

... плач скрипки, смычком которой была | судьба поэта, срывала с ее струн печальные осенние песни ... Они такие же печальные, как (сочинение на схожую тему). Помогло сочинение? Потыкай кнопки ↓ Читайте также: ... тоски. Именно к последним нале-ЛС9.В Поль Верлен. Эта боль души и порождает образ «осеннего сердца», с струн которого доносятся печальные осенние песни: Ячать хлипки, Хриплые скрипки ноября ... ...

II. Поль Верлен (1844-1896).

Новаторство поета-символіста

Моя душа народилася для жахливих катастроф.

П. Верлен

В історії французької літератури П.Верлена вважають неперевершеним майстром імпресіонізму і водночас яскравим представником французького символізму. На традиційній церемонії у 1891 році він був обраний «королем поетів» після Леконта де Ліля. Поет суму та безнадії, Верлен назвав себе та інших представників свого покоління «проклятими поетами». Життя цього митця – це непередбачувані повороти долі, постійне шукання себе. В його поезіях звучить туга і біль, самотність і розчарування, передаючи найтонші почуття, які може врити митець.

Поль-Марі Верлен народився 30 березня 1844 року в містечку Меці (Франція) у сім’ї військового інженера. Коли Полю виповнилося сім років, сім’я переїжджає до Парижа, де і пройшли шкільні роки майбутнього поета. Вже під час навчання у школі Верлен починає писати вірші. У 1858 році він надсилає свою поезію «Смерть» Вікторові Гюго. Але відповіді від шанованого метра французьких романтиків юний поет так і не дочекався. Проте це не вплинуло на намір писати вірші.

У 1862 році Верлен закінчив ліцей і вступив на юридичний факультет університету. Бажання вчитися пройшло надто швидко. Вже у 1864 році він влаштовується дрібним службовцем до страхового товариства, потім до мерії одного з паризьких районів, згодом до міської ратуші. Але до кар’єри службовця Верлен ставився з іронією, його більше цікавило сучасне мистецтво. Ще під час навчання у ліцеї він прочитав збірку Ш. Бодлера «Квіти зла», багато поезій з якої знав напам’ять.

У 1863 році надрукований перший вірш Верлена – сонет «Пан Прюдом», ваш свідчив про приналежність автора до поетичної групи «Парнас». Парнасці надзвичайно вплинули на формування світогляду та естетичних поглядів поета, сам Верлен друкувався в збірнику «Сучасний Парнас». Вплив поетичних принципів парнасців відчутний у перших збірках Верлена – «Сатурнічні поезії» (1866) та «Вишукані свята» (1868).

Назва першої книги «Сатурнічні поезії» пов’язана з віршем Бодлера «Епіграф до засудженої книги». Згідно з уявленням астрологів, Сатурн – похмура, сумна планета. Верлен відносив себе до людей, які не знаходять щастя, але ніколи не зупиняються у прагненні до нього.

У 1870 році 26-літній Поль одружився з Матільдою Моте і сподівався, що шлюб буде вдалим. Ці настрої знайшли відображення в наступній збірці «Добра пісня» (1870).

У 1871 році нікому не відомий юнак із провінційного містечка Шарлевіля, А. Рембо, надіслав Верлену листа з поезією «П’яний корабель». Верлена настільки вразив загадковий та експресивний твір молодого поета, що він запрошує Рембо до Парижа. Долі двох видатних французьких поетів – Верлена і Рембо – пов’язані не лише розвитком символізму. Не зважаючи на різницю у віці, Рембо завжди дивним чином впливав на свого наставника. Це призвело до того, що Верлен (разом з Рембо) тікає з дому, залишивши дружину з немовлям. Поети мандрують Європою, відвідують Бельгію, Англію. Ці стосунки закінчились трагічно для обох поетів: у липні року під час сварки Верлен поранив Рембо, вистреливши з револьвера, і був осуджений брюссельським судом до дворічного ув’язнення. У в’язниці він отримав повідомлення, що дружина розлучилася з ним. Саме тоді написана збірка «Романси без слів» (1874).

11 стр., 5299 слов

Гоген поль «таитянки» описание картины, анализ,

... окунулся в депрессию. Могила Поля Гогена Из-за черной полосы, которая настала в его жизни, Поль не раз предпринимал ... теряя надежды, нанялся на судно лоцманом. Таким образом, молодой Гоген отправился в путешествие по безграничным водным пространствам ... придерживалась политических идей утопического социализма, стала автором критических эссе и автобиографической книги «Скитания партии». Союз Флоры ...

Кожна поезія цієї збірки – справжня пісня душі. Саме в музичності одна з причин складності перекладу верленівських віршів. В. Брюсов, який багато перекладав поезії Верлена російською, зазначав, що «Romances sans paroles» («Романси без слів») у перекладі перетворюються на «Paroles sans romances» («Слова без романсів»).