Харківський театр музичної комедії

Реферат

Харківський Театр

Музичної Комедії

На думку Бернарда Шоу ставлення до ЦЬОМУ є показник розквіту нації,

Вольтер говорив, що ВІН повчає оскільки цього зробити товстої книзі.

Володимир Маяковський назвав ЙОГО не які відображають дзеркалом, а яке підвищує склом..

То що це?

Пушкіна, Шевченка, Оперний… Сказати, що сьогодні театри не популярні не можна. Але, крім яскравих, відомих кожному театрів у місті живуть щетеатри-призраки…

Аж ось них… Театр це? Тут був колись відомий театр. Цей будинок майже 60 років належало самому відвідуваному театру Харкова – театру музкомедії.

О, оперета, оперета… Може, саме тому, що у радянські часи влади вважали її буржуазної, фотографій будинку немає щодо одного альбомі про Харкові… Тому ми можемо тільки уявляти колишнє велич театру. Отож – підключаємо уяву.

У 1911 року на перехресті Благовіщенській іДмитриевской якийсь театральний підприємець Муссурістроит…цирк. І робить це з воістину цирковим блиском і розмахом: будинок стаєкрасивейшим цирком Європи. Твори автора будинку – архітектораКориенко – відомі Харків’янам. Найстрашніше знамените – колишній ломбард надворі Університетській.

Отже, цирк, цирк, цирк! Здається, процвітати і процвітати. Але харків’яни на той час вже були кілька розпещені, здивувати цирком їх було важко. Тож у 1912 року всі хоча б невезучий підприємець Муссурі вирішує переобладнати цирк до театру, причому не який-небудь, а оперний. Сказано – зроблено: місця для глядачів перебудовано, під куполом підвішений стелю. Акустика, звісно, не театральна, та й цирковий дух ще вивітрився, але господар вже поспішає відкрити новий сезон. Отже, на сцені театру прем’єра: опера Верді «Аїда». Для її постановки Муссурі запрошує кращих співаків й навіть виписує Африки живих верблюдів. Але це рятує… Він розоряється, а театр починає кочувати особисто від до рук.

>Драчев Олександр Миколайович, Художній керівник театру музкомедії :

«Цей театр існував і по революції, як театральне будинок, туди приїжджали спектаклі. Після революції ,коли мені не змінює пам’ять, з 1919 року у 23 рік тут було будинок такого громадського характеру. У цьому будинку, наприклад, прийнято рішення про приєднання щодо радянському союзу. Тут був прийнята перша конституція української СРСР. У цьому будинку виступали Крупська, Дзержинський, тут співав Шаляпін.»

І той час це були найбільше театральне будинок Харкова, досі будівлі ХАТОБу. Спочатку був останні кілька інший проект, тут було стоячі місця, так звана гальорка, тому тоді цей будинок могло вмістити у собі 4000 людина, це унікально навіть із сучасним рамкам.

4 стр., 1502 слов

Театр Леся Курбаса

... доручив комісії НЛО скликати спеціальне засідання, на якому мала бути розглянута – "справа Леся Курбаса і театру "Березіль". Засідання було скликане на в ... руїни, стало поволі налагоджуватися, театральні діячі також робили все можливе для відродження театру. Лесь Курбас був серед них найбільшою творчою силою. Закінчивши філософський факультет Віденського університету (1907-1908) ...

За 7 років, з 22 по 28 рік, будинок переходить від театру до театру, і лише у29-му отримує постійного хазяїна. Їм стає перший Україні театр оперети.

>Драчев Олександр Миколайович, Художній керівник театру музкомедії :

«Ось чому почалося наше українська оперета. Відкрився театр спектаклем «Орфей в Аду», наприклад, до створення якого лібрето писав Остап Вишня. У цьому будинку було поставлено перша українська оперета, це «Сорочинський ярмарок». Практично всі було у цьому будинку, стосовно театру оперети. Тут був поставлена перша «Весілля в Малинівці». Потім вона була поставлене у Москві, й Одесі, зняли фільм, природно, а перший вистава була тут, у цьому будинку.»

Отже, історія зрозуміла. Перед нами – пам’ятник архітектури з такою минулим, що й не снилося багатьом шанованим у Харкові будівлям. Перед нами – театр, залишений у на одному моменті без даху над головою. У 1987 будинок визнали аварійним і театр музкомедії попросили переїхати у БК «>Пищевик». Тимчасово. Це «тимчасово» у квітні ювілей – 20 років.

Харитонова Віра Федорівна, заслужену артистку України:

«По-справжньому артисткою я себе відчувала, коли лише прийшла й працював у тому, старому, будинку Муссурі. Це справжній був театр! До нас туди приїжджали: московський театр оперети, артисти відомі: Пугачова, Висоцький, Миронов, Ширвіндт!

Потім відбувається те, що інакше як шкідництвом назвати не можу: нас беруть, прибирають із попереднього будинку,

підводять все до того що, що його аварійне… Скільки минуло? 20 років! Воно стоїть, він буде ще 100 років стояти. Там будинок, що підлягає відновленню, в цьому переконаний.»

Протягом усього часу у пресі періодично з’являлися кричущі заголовки: «SOS – врятуйте оперету сьогодні». Але це «сьогодні» поки не настав.

Коваль Ігор Миколайович, директор театру музкомедії:

«Будинок театру Музичної комедії продали владою комерційним структурам і ми повідомили щодо продажу листом. Ми зробили запит в суді, і вона підтвердила, у будинку нам большє нє належить. Це був у січні 2005 року.»

Ось, що сказали нові власники «Муссурі»,

>ЗухейрХуари, підприємець:

«Спочатку ми хотіли зробити там виставкова зала, у принципі, бажання залишилося. Але ми зіштовхнулися з проблемою аварійності будинку: важко відновити купол театру. Раніше траплялися взагалі неможливо, будівельники відмовлялися займатися реконструкцією, а тепер за новими технологіях, гадаю, зможемо це здійснити. Одне можу напевно: руйнувати приміщення і будувати з його місці щось нове ми плануємо, нам це невигідно.»

Театр чекає на свого будинку, а будинок чекає своєї долі. Але очікування може бути вічним.Музкомедия повинна нарешті сяяти і сяяти!

Харитонова Віра Федорівна, заслужену артистку України:

«Це оперета! Станіславський колись говорив: оперета — це бризки шампанського! Інакше театр перетворюється на кислу якусь водичку…»

На порожніх очницях будинку «Муссурі» неодмінно повинна з’явитися життя. Адже пам’ять у разі – це синонім совісті. Ми маємо пам’ятати та оберігати історичні підвалини.

Навесні 1978-го дотла згорів театр Пушкіна. У пресі це позначилося ніяк, хіба що з афішок театр пропав. 14 березня ще був, а 15 ми маємо. Більше немає нічого, жодного рядка: країни рад немає звичаю було афішувати подібні трагедії. І цей головний режисер театру, певне, теж дотримується такої думки. На прохання розповісти про долю згорілого старий будинок,прослужившегопушкинцам вірою і правдою 32 року, Олександр Барсегян говорити категорично відмовився. «В Україні був пожежі» — такою була його відповідь. Пам’ять… Совість.… Напевно синоніми.

Харківський Державний Академічний Театр Опери і Балету

Імені М.В.Лисенка

Є однією з найстаріших вітчизняних музичних театрів. Більше 220 років у місті йдуть музичні постановки, а початком стаціонарних оперних сезонів прийнято вважати 26 грудня 1874 року (за старим стилем).

Тоді у виставах театру постійно брали участь такі виконавці як Ф.Шаляпін,А.Нежданова, Л.Собінов,М.Баттистини, чию творчість послужило зразком длявокально-сценического мистецтва нової доби.

У 1925 року в базі оперної антрепризи у Харкові було створено України державна опера. Основою наново створеного колективу були представники харківської музичної і співочої школи з колишнімиисполнительнскими традиціями, і навіть відомі виконавці, запрошені з деяких інших професійних творчих установ. Так, на розвиток балетного колективу значний вплив надали хореографічні школи Москви й Санкт-Петербурга (балетмейстери Касіян Голейзовський, У.Цаплин,АсафМессерер,Р.Захаров та інших.), серед запрошених диригентів були І.Лапицький,С.Масловская,Н.Смолич,М.Фореггер,А.Маргулян, А.Пазовський. У 1920-1930-х роках ХІХ століття харківської сцені починали свій шляхЗ.Гайдай,Б.Гмиря, М.Гришка,Б.Златогорова, І.Козловський,Ю.Кипоренко-Доманский,М.Литвиненко-Вольгемут,П.Норцов,Г.Паторжинский, М. Рейзен, виступалиВ.Будневич,В.Гужова, М. Донець,А.Левицкая,М.Микиша,М.Роменский,М.Частий.

Після перекладу частини творчих працівників у нову столицю України Київ (сезон 1934-35 рр.) театр, як й раніше, залишився однією з провідних музичних колективів республіки. Зміцнилася його матеріальна база так, було у прекрасне стан нове приміщення (зруйноване згодом під час Великої Вітчизняної війни).

У грудні 1944 року театру надали ім’я М.В.Лисенка. Цим подією було виявлено заслуги колективу, у становленні українською національною музичної культури та водночас увічнено пам’ять її засновника, чиї опери «Ніч перед Різдвом», «>Утопленница», «Тарас Бульба» були вперше представлено саме у харківської сцені.

Починаючи з сезону 1991-92 рр. театр працює у новому домі, що по центральній вулиці міста, Сумської.

Чинний театру становлять близько 50 опер і балетів. Основою сьогоднішнього репертуару є і та російська класика. Твори М.Лисенка, М.Мусоргського, С.Гулака-Артемовського, П.Чайковського, С.Рахманінова, С.Прокоф’єва, І.Стравінського сусідять на афішах з операми і балетами із музикою Дж.Верді, Дж.Пуччіні,Д.Россини,Ш.Гуно,Р.Леонкавалло,А.Адана,Ф.Амирова, К.Сен-Санса.

У репертуарі для дітей — музичні постановки на сюжети відомих казок: «Червона шапочка», «Білосніжка і сім гномів», Лускунчик».Cреди останніх прем’єр — опера «Поет»Л.Колодуба, присвячена національному генію Т.Г.Шевченка. Театр пропонує багато різних концертних програм, у виконанні провідних майстрів оперної і балетної сцени. Набирає силу щорічний фестиваль оперних басів, який проводять у оперним театром у травні-червні.Укрепляются в зв’язку зі закордонними постановниками і менеджерами -ХАТОБ впевнено входить у міжнародну арену.