Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки
Реферат
з предмету: «Міжнародний туризм»
на тему: «Музеї світу»
2016
1. МУЗЕЇ ЄВРАЗІЇ
Франція, Париж, Лувр
Лувр-це середньовічна фортеця, палац королів Франції і музей протягом останніх двох століть. На архітектурі палацу залишилися свідчення його більш ніж 800-річної історії. Середньовічна фортеця, яка згодом перетворилася на палац, була побудована Філіпом Августом в кінці XII. Надалі Лувр неодноразово перебудовувався і добудовувався, змінював свій вигляд. Йшли роки, змінювалися королі. Хтось вважав за краще жити в Луврі, хтось за його межами. Але всі вони вносили щось своє в образ палацу.Навіть модернізація площі з додаванням скляної піраміди в її центрі нічого не віднімає від історичної чарівності Палацу Лувру. Колекції музею, які коливаються від народження великих старовинних цивілізацій до першої половини 19-го сторіччя, серед найвидатніших на планеті. Ви знайдете тут роботи найвідоміших художників в історії, таких як да Вінчі і Рембрандт. Головною визначною пам’яткою Лувру є Мона Ліза Леонардо да Вінчі.
Росія, Санкт-Петербург, Ермітаж
Сьогодні Ермітаж — музей, в якому безліч залів, відведених під певні тематичні колекції. Тут мається Західноєвропейський відділ, Відділи античного світу і Сходу, первісної культури і нумізматики, велика колекція з давнього Єгипту, «Золота комора», а також великий Відділ історії російської культури. Окремої уваги заслуговує художня колекція культурного-історичного центру Північної столиці. Сьогодні колишня резиденція російських імператорів відома всьому світу як найбільший в Європі художній музей. Ермітаж розпорядженні великою колекцією картин найвідоміших художників. Тут можна побачити полотна таких майстрів живопису, як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, Рембрандт, Рубенс, Ван Дейк, Пуссен, Ватто, Тьєполо, Роден, Ренуар, Моне, Сезанн, Ван Гог, Пікассо, Матісс та ін. геніальних творців. Є в Ермітажі і зал Рембрандта. Тут, разом з іншими його полотнами, знаходиться знаменита «Даная», яка захищена броньованим склом для запобігання повторного акту вандалізму. Ця картина була пошкоджена в 1985 році одним з відвідувачів, і над її реставрацією і відновленням довелося працювати багато років. Це приголомшливе місце, яке висвітлює історію світу від Кам’яного століття до теперішніх часів, а особливо значною є Золота Кімната з її дивовижними дорогоцінними каменями. Музей Ермітажу — найбільш відвідуваний в Росії. Він сценічно розташований уздовж області набережної в Центрі Санкт-Петербурга. Це цілий музейний комплекс, який включає шість різних будівель унікального архітектурного дизайну. Без сумніву, Емітаж -один з найбільшихмузеїв світу, видатна пам’ятка Санкт-Петербурга.
Мой любимый музей (5 вариантов и 5 похожих топиков)
... на отдых в Санкт-Петербург. Там мы стараемся посетить все самые интересные достопримечательности, и в нашу культурную программу обязательно входит экскурсия в Государственный Эрмитаж — мой любимый музей. ... посетить мой любимый музей. Похожие сочинения про мой любимый музей: см. также: ... музей. Он расположен на берегу Женевского озера, перед входом находится парк с множественными скульптурами на тему ...
Англія, Лондон, Британский музей
Однією з найвідоміших пам’яток в столиці Великобританії Лондоні є Британський національний музей, що відноситься до самим іменитим в світі, відвідавши який можна познайомитися з культурною спадщиною стародавнього Риму, Греції, Єгипту та багатьох інших країн, що входили в Британську імперію.
Цей музей був створений в 1759 році, на основі приватних колекцій президента англійської академії наук Хенсен Слоуна, антиквара Роберта Коттона і графа Роберта Харлі, які пожертвували їх в 1953 році національному фонду Англії.
Тут зібрані мільйони творів мистецтва з усіх континентів. Галереї Британського музею присвячені Єгипту, Греції, римській цивілізації, Азії, Африці і середньовічній Європі, простежуючи історію людства і культуру. Тут зберігається мармур Парфенона, який колись прикрашав Парфенон в Афінах. Музей приваблює шість мільйонів відвідувачів щороку. Якщо Ви не можете дістатися до єгипетського Музею, то можете розглянути найбільшу і всебічну колекцію стародавніх єгипетських артефактів за межами Каїра прямо тут. музей галерея експозиція
Італія, Флоренція, галерея Уффіці
Галерея Уффіці зібрала безліч автопортретів, як старовинних, так і сучасних, за якими можна вивчати епохи. Основою цієї колекції була серія робіт, куплених Леопольдом Медічі, які служили кардиналом, у римській Академії Св. Луки, а потім вона регулярно поповнювалася. Місцем експозиції портретного живопису став перший поверх будівлі. Завдяки цьому зібранню сучасні люди можуть отримати уявлення про зовнішність і характерах великих живописців, італійських (серед яких да Вінчі, Тіціан, Веронезе, Романо, Рафаель, Мікеланджело) і з інших країн (Дюрера, Рембрандта, Рубенса, Веласкеса, Ван Дейка і Карла Брюллова ).
До речі, про Брюллова. Його шанувальниками були Вальтер Скотт і Коммучі, вони захоплювалися «Останнім днем Помпеї», картиною, що зробила в Італії справжній фурор ще до тріумфу в Санкт-Петербурзі.
Іспанія, Мадрид, музей Прадо
Музей Прадо не знає собі рівних за багатством представлених робіт Веласкеса, Гойї, Босха і багатьох інших майстрів живопису. Його сміливо можна назвати головною визначною пам’яткою іспанської столиці, і не побувати тут — значить не впізнати цієї країни і не зрозуміти її душі. Наполеонівські війни завершилися, а через чотири роки, в 1819 році, відкрився музей Прадо в Мадриді. Філіп II, на відміну від Карла V, жив в Іспанії, і перевіз колекцію свого батька з Брюсселя до столиці. Тоді картин було відносно небагато, трохи більше трьохсот, але саме вони склали основу галереї. Філіп II зробив багато для того, щоб музей Прадо в Мадриді став одним з кращих європейських зібрань творів мистецтва. Як і Карл V, він був цінителем італійської школи, в роки його правління колекція поповнилася роботами Тінторетто, Бассано, Веронезе і багатьох інших живописців. Філіп віддавав належне і Ієроніма Босха, набуваючи його полотна, в тому числі і найкраще з них, «Сад насолод». Тоді ж стіни музею прикрасили шедеври Альбрехта Дюрера і Монтень. Голландський дипломат Рубенс успішно поєднував державну службу зі створенням безсмертних полотен. Приїхавши в 1628 році до Іспанії, він продав королю картини, написані тут же, а інші його полотна прикрасили музей Прадо в Мадриді пізніше, після смерті художника.
Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво Сходу в колекції ...
... тому частина його регулярно складеного мистецького зібрання знаходилась у Сумах. Тільки з передачею музею колекції О. Гансена ... звичайного інвентаря". Цей оригінальний документ є найцікавішим серед інших матеріалів з особистого архіву Н. Онацького - ... мистецтва і старовини, які стихійно надходили до Сум з поруйнованих революцією і громадянською війною навколишніх садиб і маєтків. Але вже у 1919 році ...
Знаменною стало подія, що відбулася в 1927 році. Меценат і один з найбільших колекціонерів дон Кабанес зробив щедрий дар. Полотно «Іоанн Євангеліст», на якому зображений улюблений учень Христа, поповнило багате зібрання картин, присвячених новозавітної тематиці, якими так славиться музей Прадо в Мадриді. Картини цього живописця прикрашають відведений під них зал поряд з роботами інших іспанських майстрів. Обширна підбірка і старих голландських авторів.
2. МУЗЕЇ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ
США
На конференції Альянсу американських музеїв (American Alliance of Museums) було оголошено, що з 1990 року кількість музеїв в США зросла більше ніж у два рази. В 1990 році їх нараховувалось 17 500, а за запропонованими даними від 19 травня 2014 року їх стало 35 144. В це число також входять приватні музеї, ботанічні сади, зоопарки, акваріуми та історичні співтовариства. Найбільша доля (48%) припадає на історичні будинки та маєтки, на 2 місті — музеї широкого спрямування (33.1%), на 3 — історичні(7,5%) і на 4 -художні (4,5%).
Більше всього музеїв знаходиться в Каліфорнії та Нью-Йорку. Ось деякі з них:
— Музей натуральної історії Лос-Анджелеса (Природознавчий музей Лос-Анжелеса) — музей розташований в Експозишн Парк (Exposition Park) — культурному центрі Лос- Анжелеса. Відкритий в 1913 році та присвячений історії, науці та мистецтву. В 1961 році був розділений на дві самостійні організації.
Field Museum of Natural History (Музей натуральної історії імені Філда, Чикаго) — універсальний науковий музей. Заснований в 1893 році як музей біологічної та антропологічної колекції, підготовлених Ф. Боасом до Всесвітньої Колумбової виставки в Чикаго. Наукова бібліотека музею становить більш ніж 250 000 томів.
Український музей (Нью-Йорк) — Україмнський муземй, заснований 1976 Союзом Українок Америки (СУА) у Нью-Йорку, США на базі колекції народного мистецтва, придбаної управою СУА 1933 від кооперативу «Українське Народне Мистецтво» у Львові.
Третього квітня 2005 року Український Музей в Нью-Йорку відкрив для відвідин нову музейну будівлю. Музей має Верхні галереї для експозиції, сучасний клімат-контроль в приміщеннях галерей, нові фондосховища, приміщення для проведення майстер-класів, науково-технічну бібліотеку, Залу конференцій, музейну крамничку.
Основу етнографічної колекції становлять
- тканини,
- зразки вишивки різних районів України,
- килими,
- народний одяг, в тому числі весільне вбрання
- дереворізьба,
- кераміка,
- металеві вироби (мідні та срібні ювелірні вироби),
- писанки.
Музей влаштовує етнографічні виставки, курси створення писанок.
Національна зала слави бейсболу — музей і зала слави, що розташовані на вулиці Мейн-стріт, 25 в Куперстауні, штат Нью-Йорк, присвячені гравцям, менеджерам, суддям й іншим особистостям, що зробили значний внесок у розвиток бейсболу в США.
Разработка модели пространства культурного взаимодействия и бизнес-проект ...
... количество центров и музеев современного искусства, такие как: Государственный музей современного искусства в Москве, галерея «ART4», Мультимедиа-арт музей, Пермский музей современного искусства «ПЕРММ» и другие, часть из которых (включая зарубежные) описывается в данной работе ниже. ...
Музей Гімршгомрна і сад скульптур- розташований у центрі м.Вашингтон, США на Національній алеї і є невід’ємною частиною Смітсонівського інтитуту.
Спайроу-Маундз — один з найважливіших доколумбових археологічних пам’яток в США. Він розташований на сході штатуОклахома поблизу сучасного міста Спайроу (Spiro).
Пам’ятник відкритий для публічного відвідування та знаходиться під захистом Оклахомського історичного товариства.
Спайроу — крайня західна точка Міссісіпської культури, Що існувала в нижній частині річки Міссісіпі та її приток в період близько 800—1500 рр.. н. е.. Як й інші Міссісіпські протоміста, в Спайроу перебувало кілька земляних курганів, оточуючих центральну площу, де проводилися релігійні ритуали та інші громадські заходи. Населення жило в селищі (протомісті) поруч з площею, а крім нього, археологи виявили ще понад двадцять інших поселень в радіусі 7-8 кілометрів від основного. На відстані до 150 км знайдено залишки та інших поселень, які підтримували контакти зі Спайроу.
Околиці курганів Спайроу були населені в період 950—1450 рр.. н. е.. Тут знаходився адміністративний центр вождів, під керівництвом яких були споруджені 11 платформних курганів і 1 похоронний курган на площі 0,32 кмІ на південному узбережжі річки Арканзас. У центрі Спайроу-Маундз розташований група з 9 курганів, розташованих навколо овальної площі. На вершинах цих курганів перебували житла вождів або ж храмові споруди.
На думку археологів, Спайроу-Маундз було достатньо густонаселеним місцем приблизно до 1250 р., після чого населення перемістилося в довколишні селища. Спайроу-Маундз продовжував використовуватися як церемоніальний центр та некрополь приблизно до 1450 року, можливо, навіть пізніше.
3. КАНАДА
Канадський музей війни — національний музей вОттаві, заснований 1880 року, присвячений військовій історії Канади від ранньої доби до сучасності. У будівлі музею також знаходяться військово-історичний дослідницький центр і бібліотека. Колекція музею має близько 500000 предметів.
Історія
Музей виник у 1880 р. як федеральна колекція військових артефактів уряду Канади, започаткована співробітниками міліції гарнізону Оттави. Офіційно відкрився у 1942 році. Спочатку музей знаходився в Дрілл-Холлі на площі Картьє, пізніше колекція переїхала до Державного Архіву Канади на вулицю Сассес-Драйв в Оттаві (нині Глобальний центр плюралізму).
Сучасна будівля музею була відкрита 8 травня 2005 р. до 60-ти річчя закінчення Другої світової війни.
Постійні експозиції, зали й інституції
Музей скадається з чотирьох постійних експозицій:
- Місце битви: війни на нашій землі, від найдавніших часів до 1885 року
- За корону і країну: Південно-Африканські війни і Перша світова війна, (1885—1931 рр.)
- У вогні: Друга світова війна (1931—1945 рр.)
- Світ: Холодна війна, Миротворчі операції і останні конфлікти, від 1945 року до нині
- У музеї також представлені наступні зали і галереї :
- Зала Королівського Канадського Легіону
- Галерея Лебретон
- Зала духовного відродження
- Зала Пам’ятників
- Колекція військового мистецтва
- «Центр Військової Історії».
Королівський музей в Онтаріо
Посещение Красноярского Краеведческого музея
... основного здания, музей имеет и несколько филиалов: Литературный музей, Музей-пароход «Святитель Николай», Мемориальный дом-музей В.П.Астафьева и др. Краеведческий музей пользуется большой популярностью у горожан и гостей Красноярска; ежегодно его ...
Каса Лома — неоготичний замок, побудований на початку ХХ століття в канадському місті Торонто.. В теперішній час більше відомий, як королівський музей Онтаріо.
В 1903 році Сер Генрі Пеллат купив ділянку землі на північний-захід від тодішнього центру міста. Через кілька років, в 1911, маючи капітал в 17 мільйонів доларів, він почав будівництво будинку-замка своєї мрії. Місце, яке він купив, уже було названо попереднім власником «будинком на пагорбі» або Каса Ломой. Casa у перекладі з іспанської мови означає будинок, житло,квартира. Косогір, Loma — схил, пагорб, тобто «Будинок на пагорбі».
Королівський музей Онтаріо недовгий час використовувався як фешенебельний готель, потім як сценічний майданчик, поки в 1933 уряд міста не опанував правом власності на замок у рахунок несплачених податків на суму в $27,300 доларів. Уряд довго вирішував, під що б пристосувати настільки нестандартне приміщення. Серед ідей були використовувати його як школу, музей, картинну галерею, будинок ветеранів і навіть як будинок для сім’ї народжених в 1934 році п’ятьох дітей одночасно в однієї матері. Жоден із проектів не був затверджений, і уряд навіть уже вирішував питання про знесення будинку. Але в 1936 році клуб Ківаніс запропонував використовувати замок, як визначна пам’ятка для залучення туристів. Уряд погодився, і з 1937 року і до тепер музей Онтаріовідкрив свої двері для широкої публіки.
Редпат музей Університету МакГіла (Монреаль, Квебек) — музей, який є частиною факультету природничих наук при університеті Макгілла у Монреалі (Квебек,Канада).
Є центром навчання і досліджень з історії і різноманіття життя.
Музей містить і представляє на показ великі колекції стародавніх і сучасних організмів, мінерали і етнологічні артефакти.
4. МУЗЕЇ МЕКСИКИ
Анагуакаллі музей(Anahuacalli Museum) — музей археологічних артефактів доколумбового періоду, що зібрав мексиканський художник Дієго Рівера ( 1886—1957 ).
Проект споруди належав мексиканському архітектору і приятелю художника Хуану О’Горману. Реалізація проекта затяглася (будували у 1942, у 1963) . Споруду музея вибудовали повністю лише по смерті Дієго Ривери (помер у 1957 р.) і закінчили 1964 року. Закінченню будівницта діяльно сприяли архітектори Хуан О’Горман, Геріберто Пагельсон, донька художника Рут Рівера та меценатка Долорес Ольмеда, що надала необхідні кошти. В якості будівельного матеріалу був використаний вулканічний, темно-сірий, іноді майже чорний, природний камінь. Стіни у інтер’єрах залишені непотинькованими, що зовні наближало сучасну споруду до архаїчних і вузьких
Музейна концепція після смерті замовника зазнала декотрих змін. До археологічних колекцій ( що демонструють архаїчні культури ) додали витвори народних ремесел. До збірок надійшли розфарбовані фігури , виготовлені з пап’є-маше і котрі використовують на свято всіх святих (День мерців).
Національний музей антропології
Він розташований у парку Чапультепек, який являє собою величезну територію для культурного проведення часу. Тут знаходяться мальовничі галявини, ліс, спортивні майданчики, озера, зоопарк, ботанічний сад і декілька музеїв, серед яких Національний музей антропології — найбільш відомий і популярний.
Перше, на що звертають увагу туристи, що йдуть до музею з боку проспекту Пасео-де-ла-Реформа, — це семиметрова статуя Тлалока — бога Дощу, знайдена в Мехіко в 1940 році. З неї і починається знайомство зі стародавніми цивілізаціями, що мешкали колись на території сучасної Мексики.
Русский музей реферат про иконы и картины
... Русского музея Основных источников поступлений в формирующуюся коллекцию музея было не так уж много. Из Эрмитажа и Зимнего дворца поступила практически полностью галерея картин российских живописцев, часть собрания рисунков и ... вдвое. Значительно пополнилась коллекция гравюр и рисунков. Приобретение знаменитой коллекции русских и греческих икон у известного историка и коллекционера Н. П. Лихачева ( ...
Будівля музею антропології становить інтерес як архітектурний пам’ятник. Це досить значна композиція, загальною площею майже 8 гектарів, з яких більше половини припадає на виставкові зали, згруповані по периметру навколо внутрішнього двору. В самому центрі розташований, значних розмірів, кам’яний фонтан і невелика водойма. Навколо будівлі — сади, в яких також розташовані експонати. Музей був побудований в 1963 році за проектом архітектора Педро Раміреса Васкеса і за допомогою Рікардо де Робіна, Рафаеля Міхареса і Хорхе Кампусано. Зодчим вдалося передати мексиканські традиції доіспанської періоду, а також використати деякі риси архітектури древніх майя. Зовні будівля приваблює своїми простотою і спокоєм.
На великій території музею представлені найбільші у світі колекції антропологічних та археологічних експонатів часів майя, ацтеків, ольмеків, сапотеків і ін Весь другий поверх будівлі займає етнографічна експозиція, що представляє народи, які населяють сучасну Мексику.
Після знайомства з антропологічним минулим країни, можна відвідати і інші цікаві об’єкти, що знаходяться на території Чапультепека: Музей історії, Музей сучасного мистецтва, резиденція мексиканських президентів Los Pinos, палац імператора Максиміліана, або просто прогулятися по тінистих алеях цього грандіозного парку.
5. ПІВДЕННА АМЕРИКА
Аргентина
«НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ»
Національний історичний музей (ісп. Museo Histуrico Nacional) розташований у буенос-айреському районі Сан-Тельмо. Музей присвячений історії Аргентини, перш за все періоду Травневої революції і війни за незалежність.
Музей було засновано мером Буенос-Айреса Франсіско Сеебером 24 травня 1889 року під назвою Столичний історичний музей (ісп. Museo Histуrico de la Capital).
Першим директором музею, відкритого 15 лютого 1891 року, став Адольфо Карранса. Частину колекції музею подарували нащадки героїв Травневої революції і війни за незалежність, решту передав Народний музей. Оскільки експозиція музею охоплювала не лише історію столиці, його було вирішено перейменувати у Національний історичний музей. 1897 року музеї переїхав з муніципальної будівлі, де нині розташовується Ботанічний сад, до будинку у власності уряду держави у парку Лесама, де він знаходиться до цього часу. 1997 року будинок по вул. Оборони, 1652, де знаходиться основна експозиція музею, було визнано національною історичною пам’яткою
У музеї виставлені предмети, пов’язані з визначними подіями й особистостями в історії Аргентини, передусім періоду Травневої революції і війни за незалежність. Тут зберігаються речі Хосе де Сан-Мартіна, Мануеля Бельграно, Бартоломе Мітре, картини Прілідьяно Пуейрредона і Кандідо Лопеса, старовинні книги і літографії, релігійні картини і скульптури, прапори, старовинна зброя і військова уніформа, меблі, музичні інструменти, одяг і предмети побуту аргентинців минулих століть. Національний історичний музей має 30 зал і бібліотеку. Штат робітників становить 33 особи, річний бюджет — 1,5 млн. песо.
Сучасні українські художники. Галерея сучасного українського мистецтва ( )
... Музей Сучасного Мистецтва Совіарт, (Київ, Україна), персональна, каталог. 2002 Українське малярство, галерея “АртЛоу”, Аванш, Швейцарія. Крейдяний період, Центр Сучасного Мистецтва Совіарт, Київ, Україна. Каталог. Мистецтво України, Центральний Будинок Художника, ... альбом, так і велика виставка сучасного мистецтва. З нами співпрацюють провідні художники, критики. Створено раду галереї, котра виробляє ...
«МУЗЕЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА»
Музей сучасного мистецтва в Буенос-Айресі (ісп. Museo de Arte Moderno de Buenos Aires,MAMBA) — один з музеїв Буенос-Айреса, в якому представлені твори сучасного мистецтва.
Музей було відкрито 11 квітня 1956 року за ініціативою скульптора й дипломата Пабло Курателла Манеса та мистецтвознавця Рафаеля Скірру (перший директор музею).
Первинно розміщувався у столичній галереї Віткомба, згодом переїхав до Культурного центру генерала Сен-Мартіна, а у 1986 році був переміщений до нинішньої будівлі в районі Сен-Тельмо. Колекція музею налічує понад 6 000 праць, серед яких твори Джозефа Альберса, Антоніо Берні, Ракель Форнер, Ромуло Массіо, Марти Мінухін,Еміліо Петторуті, Хул Солар та Василя Кандінського. Після п’ятирічної реконструкції та інвестицій у розмірі 15 мільйонів доларів музей знову було відкрито для відвідувачів 23 грудня 2010 року.
Бразилія
« НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ»
Національний історичний музей Бразилії був відкритий в Ріо-де-Жанейро в 1922 році за указом президента. У 1940 році він став всесвітньо відомим. Музей розташований в архітектурному комплексі Сантьяго-Форте. Площа музею займає близько 20000 кв. метрів. Відкриття Національного історичного музею послужило поштовхом для формування і відкриття музеїв по всій Бразилії. Сам архітектурний комплекс, в якому зараз знаходиться музей, був побудований в 1603 році. Спочатку в ньому розташовувалася в’язниця, а пізніше склад зброї. . Зараз музей володіє понад 287 000 предметів, що стосуються історії Латинської Америки і представляють велику цінність. Музейна бібліотека містить близько 57 000 книг, багато з яких зберігаються тут з 15 століття, більше 50000 історичних документів і фотографій. Велику частину займають предмети побуту, зброя, живопис, прикраси.
За 75 років безперервної діяльності музей зібрав найбільшу нумізматичну колекцію Латинської Америки. У наші дні Національний історичний музей знаходиться під охороною Міністерства культури Бразилії і є найважливішим культурним центром. Щодня Національний історичний музей відвідують сотні туристів і шанувальників історії Латинської Америки з усього світу.
«КАХАЛ-ЦУР-ІЗРАЕЛ»
Історична синагога, розташована в місті Ресіфі, штат Пернамбуку, Бразилія. Зараз в будівлі працює культурний юдаїстський центр Пернамбуку. Ця синагога була відкрита в 1636 році, під час голландського панування в Північно-Східній Бразилії (1630-1654), і стала першою синагогою Америки. Під час голландського панування, в Ресіфі переїхало багато португальських євреїв, що жили у вигнанні в Нідерландах; через нетерпимість португальського уряду до іновірців до них приєднувалися і голландські євреї, і гноблені бразильські євреї. Першим рабином синагоги був португало-голландський єврей Ісаак Абоаб да Фонсека (1605-1693) . Після вигнання голландців з Пернамбуку в 1654 році більшість євреїв було змушене покинути Бразилію, переїхавши назад в Нідерланди або в Північну Америку, в Новий Амстердам (сучасний Нью-Йорк), а синагога припинила роботу.
Перу
« МУЗЕЙ ЛАРКО»
Музей Ларко — музей в Лімі, Перу, присвячений місцевої історії, культурі та колишнім цивілізаціям. Зберігає предмети імперії Інків, а також цивілізацій Моче, Наска і Чиму. У 1925 році патріот Перу Рафаель Ларко Еррера (Rafael Larco Herrera) придбав колекцію археологічних артефактів (~ 600 одиниць з кераміки) у шурина Альфредо Ойле (Alfredo Hoyle).
Мистецтво XIX століття. Романтизм, реалізм
... роках XIX століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму ... чисто світська культура 19 століття. У 1804 році, коли Наполеон став французьким імператором, Німеччина ... перехід від романтизму до академізму відбувався менш конфліктно, аніж у живописі та літературі. Розвиток за ...
Потім, передавши колекцію синові (Rafael Larco Hoyle), проявившему інтерес до артефактів, переконав Віктора Ларко Еррера (засновника першого музею в Лімі), що необхідно сформувати музей для зберігання зростаючої кількості реліквій. Колекція почала поповнюватися. Ларко Ойле купив 8000 експонатів у Роа (Roa) і 6000 експонатів у Карранца (Carranza).
Було куплено кілька колекцій в Долині Чікама (Chicama), Трухільо, Виру (Viru), іЧімботе. Колекція виросла, і була поміщена на вітрину в маєток в Чиклина (Chiclin).
Музей був відкритий в день незалежності Перу 28 липня 1926 року. У 2003 році частина колекції зі сховища була перенесена в Музей доколумбового мистецтва в Куско (столицю Інків).
Чилі
« НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ВИТОНЧЕНИХ МИСТЕЦТВ»
Національний музей витончених мистецтв (ісп. Museo Nacional de Bellas Artes) — художній музей в Сантьяго (Чилі).
Музей заснований 18 вересня 1880 під назвою «Національний музей мистецтв » і є найстарішим музеєм Південної Америки. З 1910 року розміщується в спеціально побудованому для нього палаці, розташованому в парку Форесталь чилійської столиці. Будівля музею побудоваа на честь сторіччя незалежності Чилі за проектом франко-чилійського архітектора Еміля Жекура. У квітні 1976 будівлю музею визнано історичним пам’ятником Чилі. У результаті землетрусу 1985 музею було завдано серйозних пошкоджень. Ремонт і реконструкція будівлі тривала три роки. У колекції музею близько трьох тисяч експонатів, зокрема картини, скульптури, малюнки ігравюри. Тут представлені в основному роботи чилійських художників, в числі яких Педро Ліра, Альфредо Валенсуела Пуельма, Косме Сан-Мартін, Альберто Валенсуела Льянос і Алехандро Сікареллі. Водночас музей володіє значним зібранням робіт відомих зарубіжних майстрів, у тому числі іспанських художників Франсіско де Сурбарана і Бартоломе Мурільйо, французьких художників Каміля Піссарро, Жана Батиста Коро, Шарля-Франсуа Добиньи, скульпторів Огюста Родена іЕміля Антуана Бурделя. В італійській частині колекції знаходиться близько 60 картин, велика частина з яких написана в період з середини XIX до початку XX століття (П’єтро Габріні, Джованні Болдіні).
У музейній колекції також є кілька робіт фламандських і голландських художників, у тому числі роботи Пітера Пауля Рубенса, Якоба Йорданса, Корнелиса де Воса,Альберта Кейпа, Яна Вільденса і Адріана ван Остаде. У музеї знаходиться невелика колекція з 46 какемоно, подарованих китайським посольством в 1968 році, 15 фігурок з Чорної Африки і 27 японських гравюр.
«ЧИЛІЙСЬКИЙ МУЗЕЙ ДОКОЛУМБОВОГО МИСТЕЦТВА»
Чилійський музей доколумбового мистецтва, ісп. Museo Chileno de Arte Precolombino — музей, присвячений вивченню пам’ятників доколумбових культур і їх мистецтва. У музеї широко представлені археологічні знахідки з різних регіонів Месоамеріки і Південної Америки, охоплені практично всі доколумбови культури південніше США. Розташований в центрі міста Сантьяго, столиці Чилі. Музей заснував відомий чилійський архітектор і дослідник старожитностей Серхіо Ларраін Гарсіа-Морено, який тривалий час шукав приміщення для своєї приватної колекції доколумбових артефактів, зібраних за майже півстолітній період. За підтримки муніципалітету Сантьяго отримав в своє розпорядження будинок, де музей і був відкритий в грудні 1981 року .
Статья: Образотворче і декоративно-ужиткове мистецтво
... Великий фресковий цикл історично-алегоричного характеру на тему подій внутрішньополітичної боротьби в Польщі на початку XVII ст. виконано між 1606 ... себе зловоние мали беспрецедентно, но все дело в декоративном орнаменте и реликвии фактуры. Монументальная живопись активно развивалась ... 1579 р. з церкви в Іваничах (Харківський художній музей). Окрім іваничівської ікони, йому належать також «Страсті» в ...
6. МУЗЕЇ АВСТРАЛІЇ
АВСТРАЛІЯ — країна, що займає цілий континент. Австралію відрізняє наявність величезного природно-ресурсного потенціалу, насамперед мінерально-сировинних ресурсів (вугілля, боксити, залізні руди).
У країні порівняно невелика за чисельністю населення (близько 19 млн осіб), ендемічні види флори і фауни, високі стандарти і рівень життя В 1788р. на місці першого поселення європейців в районі сучасного міста Сіднея було порушено британський національний прапор, що означало початок нової історії для Австралійського континенту. Зараз Австралія має високорозвинену економіку, за своїм рівнем порівнянну з економікою західноєвропейських країн. В останні роки до одного з перспективних секторів економіки Австралії можна віднести туризм. Розвитку туризму сприяє ідеальний для відпочинку клімат. Тут ніколи не буває холоду та спеки. Середня температура літа — плюс 26°С, а зими — плюс 18°С. До туристичних центрів Австралії зараховують ділову столицю — місто Сідней, культурну столицю — місто Мельбурн і адміністративну столицю — місто Канберри» . Усім відомо ,що у туристичних містах завжди існують різноманітні музеї,тож зараз ми дізнаємося ,які музеї створені в Астралії.
Національний музей Астралії
Один з найбільших музеїв Австралії заснований у 1980 році. Офіційно Національний музей в Канберрі було відкрито 11 березня 2001 року з нагоди святкувань сторіччя від дня створення Австралійської федерації. Однак після відкриття музей, на будівництво якого було витрачено 155 млн австралійських доларів, дістав неоднозначну оцінку серед критиків. Наприклад, у Німеччині будівничого Національного музею Австралії звинуватили в плагіаті, оскільки музейна споруда мала деяку схожість з Єврейським музеєм у Берліні. Основні завдання музею: забезпечення, збереження, подальше формування та вивчення найцінніших наукових колекцій з аборигенної Австралії та історії країни, починаючи з 1788 року, а також збір матеріалів про унікальну природу п’ятого континенту та її змін внаслідок європейської колонізації. Сучасна будівля музею в стилі постмодерну розташована на невеличкому півострові району Ектон. Музей віддалений від центру,30 хвилин пішки на захід,але на автобусі можна доїхати теж. Центром всього архітектурного комплексу є «Сад австралійських мрій». Це величезна карта центральної Австралії, по якій запросто можна пройти пішки. На неї нанесені кордони поширення мов корінного населення, назви племен, дорожні позначки і інша інформація. Моноліт карти розташований на поверхні води круглого басейну. Навколо нього півколом розташовуються декілька приміщень, сполучених між собою немов деталі величезного пазла. Музей, який займає три поверхи, має своє власне видавництво і центр історичних досліджень. Зовнішня сторона споруди пофарбована в яскраву палітру оранжевого, малинового, бронзового, золотого, чорного та срібного кольорів, що відрізняє музей від інших будівель в Канберрі, де будинки побудовані з цегли кремового кольору. Будівля покрито панелями з алюмінію. На багатьох з них містяться англійські слова, написані шрифтом Брайля — наприклад, «Друг», «Вибачте нас за наш геноцид» (фраза звернена до австралійським аборигенам), «Бог знає», «Час покаже», «Любов сліпа».
Вхід в музей ,(а до речі він безкоштовний ),здійснюється через великий хол з викривленими стінами, вікнами і стелями. За задумом архітекторів, він схожий на величезний вузол, що символізує міцний зв’язок між австралійцями різного походження. Серед іншого, в Національному музеї Австралії можна побачити газети, фотографії, обладнання та предмети побуту, ритуальний одяг, старовинні автомобілі, а також постійно поповнюється колекцію політичних карикатур. Безліч експонатів відносяться до історії перших поселенців і наступних хвиль імміграції, наприклад, найбільший експонат в музеї, корабель «Хонг Хай», на якому в 1778 році в Австралії прибуло 38 осіб — з чого, власне, і почалася європейська колонізація Австралії. У 2005-2006 році музей був на піку популярності й кількість відвідувачів була найвища.
Національний морський музей
Австралійці завжди були тісно пов’язані з морем. . У червні 1985 року федеральний уряд оголосив про створення національного музею з упором на морську історію Австралії. Уряд оголосив, що Національний морський музей буде побудований в Дарлінг-Харборі.
Будівля музею була спроектована Філіпом Коксом.Будівництво почалося в 1986 році. 29 листопада 1991 прем’єр-міністр Боб Хоук відкрив Австралійський Національний морський музей. Він має вдале розташування,по-перше,тому що у найбільшому і найстарішому місті Австралії з субтропічним кліматом. У будь-який період достатньо відвідувачів ( четвер-неділя найбільший рівень відвідування).
У головній будівлі музею біля берега стоїть один з головних експонатів музею, есмінець HMAS Vampire КЛАСУ Daring — останній великий кораблель як британського Королівського флоту, так і австралійського Королівського військово-морського флоту з артилерійськими знаряддями в якості головного озброєння. Ще один експонат,який представляє гордість музею -це точна копія корабля Джеймса Кука — барк HM Endeavour Replica (Replica, в даному випадку, позначення копії).
У середині 1980-х років, було запропоновано відтворити корабель для музею.В 1994 році його було спущено на воду,і до 2005 року він перевозив туристів навколо берегів Австралії. Також можна побачити експозицію Watermarks (водяні знаки),яка розповість глядачеві про «Роман Австралії з водою». Можна зустріти експонати такі як 37-ми футова яхта Blackmores First Lady, на якій в 1988 прославилася Кей Котті, ставши першою в світі жінкою, яка здійснила одиночну навколосвітню подорож, що тривала 189 днів. Так само можна побачити унікальні човни, створювані для нестандартної регати з назвою The Darwin Beer Can Regatta. У цьому музеї існує безліч експонатів ,які охоплюють історію періоду відкриття континенту,розвідки і картографування узбережжя Австралії голландцями, англійцями і французами. Тож кожен відвідувач знайде щось цікаве для себе. Музей завжди радий приймати туристів у своїх стінах.
Національна галерея Австралії
Національна галерея Австралії — головна картинна галерея і музей Канберри, столиці Австралії, заснований в 1967 році. Австралійський художник Том Робертс був одним з перших австралійців, що лобіювали серед австралійських прем’єр-міністрів ідею створення національної картинної галереї. У 1910 році прем’єр-міністр Ендрю Фішер погодився на цю пропозицію, і вже в 1911 році парламент Австралії заснував Історичну меморіальну раду, двопартійний комітет у складі шести політичних лідерів. Комітетом було вирішено, що уряд країни повинен зайнятися збором портретів австралійських генерал-губернаторів, парламентських лідерів і головних «батьків» Австралійської федерації, написаних австралійськими художниками. Це привело до створення Консультативної ради Співдружності у справах мистецтва, який аж до 1973 року був відповідальний за придбання різних витворів мистецтва (хоча цим також займався Парламентський бібліотечний комітет, який придбавав для національної колекції різні пейзажі).
До відкриття будинку Національної галереї колекція виставлялася в Парламенті Австралії, дипломатичних місіях за кордоном і галереях інших держав. Починаючи з 1912 року будівництво будинку Національної галереї було одним з пріоритетних напрямів діяльності Консультативної ради Співдружності у справах мистецтва. Але через Велику депресію і світові войни рішення цієї задачі постійно відкладалося, оскільки, на думку уряду, куди важливіше було створення іншої інфраструктури в столиці держави, Канберрі, у тому числі, будівництво будинку Парламенту, штучного озера Берлі-Гриффін і Національної бібліотеки Австралії. Тільки у 1965 році Консультативній раді вдалося переконати прем’єр-міністра Роберта Мензиса в необхідності початку спорудження Національної галереї Австралії.1 листопада 1967 р. прем’єр-міністром Гаролдом Холдом було офіційно оголошено про те, що уряд країни займеться організацією будівництва. Національна галерея побудована в стилі бруталізму. Відмінними рисами будівлі, оточеної скульптурним садом з корінними австралійськими деревами і рослинами, є незграбні форми і груба фактура бетону.За основу геометрії галереї був узятий трикутник, що виразно проявляється в особливій формі стелі і підлоги головного поверху, а також сходових прольотів, колон і окремих елементів будівлі, виконаних у вигляді цієї геометричної фігури. Галерея побудована з грубого бетону, який не оброблений ні штукатуркою, ні облицюванням, ні фарбуванням. До недавнього часу внутрішні стіни також не були оброблені, лише через деякий час вони були покриті пофарбованими дошками, щоб таким чином забезпечити універсальність експозицій, що виставляються. Площа будівлі 23 тисячі мІ: частина використовуються під виставкові зали, інша — під місця зберігання витворів мистецтва. Виділяються три рівні галереї. На головному поверсі виставкові зали великі і використовуються для показу колекцій, присвячених австралійським аборигенам, а також міжнародних колекцій (тобто європейських і американських).
На нижньому поверсі також існують великі галереї, які спочатку призначалися для скульптурних виставок, але згодом — для показу азійських колекцій. На самому верхньому рівні знаходиться серія невеликих залів, призначених для колекцій австралійського мистецтва.
У галереї зібрана багата колекція витворів мистецтва, створених австралійськими аборигенами і жителями островів протоки Торрес. Її основу складає так званий «Аборигенний меморіал», що складається з 200 фарбованих колод, якими аборигени позначали могили, і присвячений усім корінним жителям, які загинули в період з 1788 по 1988 року, захищаючи свої землі від чужоземців. Колекція австралійського мистецтва в Національній галереї включає твори мистецтва і різні предмети, створені в Австралії з часів європейського заселення континенту і до XX століття і тісно пов’язані з історією країни: картини, скульптури, друковані видання, фотографії, предмети декоративного мистецтва, етюдники, постери[7].
У колекцію також включені предмети аборигенного мистецтва. У галереї зберігається велика кількість картин, написаних майстрами гейдельберзької школи: Тома Робертса, Чарльза Кондера, Фредеріка Мак-Каббіна і Артура Стрітона. Важливу частину колекції складають твори Сіднея Нолана, Артура Бойда, Маргарет Престон, Альберта Такера. Також досить широко представлені фотографії і скульптури (Бертрам Маккенал, Роберт Кліппел).Галерея має у своєму розпорядженні експонати, присвячені азіатському мистецтву (Ірану, Японії, Таїланду і Китаю) від неоліту до сучасності: численні скульптури, мініатюри, рідкісна колекція китайських гравюр на дереві, кераміка, текстиль]; а також експонатами, присвяченими іншим країнам (в основному твори мистецтва, що датуються кінцем XIX — початком XX століть).
Серед них виділяються картини Поля Сезанна, Клода Моне, Фернана Леже, Джексона Поллока, Віллем де Кунінга, Енді Уорхола.
Художня галерея Нового Південного Уельсу
Художня галерея Нового Південного Уельсу— картинна галерея, розташована у місті Сідней (штат Новий Південний Уельс, Австралія).
Найбільша галерея Сіднея і четверта за величиною у Австралії. Вхід до галереї вільний. Колекція поділяється на наступні розділи:
- Мистецтво аборигенів і жителів островів протоки Торреса
- Азіатське мистецтво
- Австралійське мистецтво
- Сучасне мистецтво
- Тихоокеанське мистецтво
- Західне мистецтво
- Мистецтво фотографії
6. АЗІАТСЬКЕ МИСТЕЦТВО
Початок колекції азіатського мистецтва було покладено у 1879 році, коли після проведення всесвітньої виставки у Сіднеї (першої всесвітньої виставки в Південній півкулі) уряд Японії подарував велику колекцію кераміки та бронзи. У наступний період азіатська колекція значно розширилася і включає в себе твори мистецтва із країн Південної, Південно-Східної та Східної Азії.
Австралійське мистецтво
Колекція датується початком 1800-х років, і включає у себе безліч знакових картин і скульптур австралійського мистецтва. 19-го століття представлено такими австралійськими художниками як Джон Гловер, Артур Стрітон, Євген фон Герар, Джон Пітер Рассел, Том Робертс, Девід Девіс, Чарльз Кондер, Емануель Філліпс Фокс, Фредерік Мак-Кабін, Сідні Лонг і Джордж Вашингтон Ламберт. 20-е століття представлено такими митцями як Артур Бойд, Руперт Банні, Ґрейс Коссінґтон Сміт, Герберт Гепберн Калверт, Вільям Добелл, Рассел Драйсдейл, Джеймс Ґлісон, Сідні Нолан, Джон Олсен, Маргарет Престон, Г’ю Рамсей, Ллойд Різ, Імант Тіллерс, Джон Вільямс Трістрам, Роланд Вейкелін, Бретт Вайтлі, Фред Вільямс і Блемір Янг. Сорок чотири роботи, що знаходяться у галереї, були включені у видання «100 шедеврів австралійської живопису» 1973 року.
Західне мистецтво
Галерея має велику колекцію британського мистецтва вікторіанської епохи, у тому числі велику кількість робіт Фредеріка Лейтона і Едварда Джона Пойнтера. Значно менше робіт голландських, французьких та італійських художників 16-го, 17-го і 18-го століть, таких як Пітер Пауль Рубенс, Каналетто, Бронзіно, Доменіко Беккафумі і Нікколо дель Аббате. Ці роботи висять поряд із творами Ежена Делакруа, Джона Констебла, Форда Медокса Брауна, Вінсента ван Гога, Огюста Родена, Клода Моне, Поля Сезанна і Каміля Піссарро. Британське мистецтво 20-го століття займає значне місце в колекції разом з роботами найбільших європейськими митців, таких, як П’єр Боннар, Жорж Брак, Пабло Пікассо, Ернст Людвіг Кірхнер, Альберто Джакометті і Джорджіо Моранді.
7. МУЗЕЇ АФРИКИ
Південноафриканський музей «Ізіко»
Колекція південноафриканського музею «Изико» налічує більше півтора мільйонів примірників наукового значення. На сьогоднішній день він являє собою об’єднання декількох установ зі статусом національного культурного центру.
В 1825 році в Кейптауні був заснований Південно-Африканський музей. У 1897 році виставка переїхала в своє нинішнє приміщення у старовинному саду. Різноманітність його експозицій — від скам’янілостей віком у 700 мільйонів років, до риби, виловленої минулого тижня, від кам’яних знарядь праці, виготовлених людьми 120 000 років тому, традиційного одягу минулого століття — до футболок з принтами, надрукованими вчора. Музей «Изико» з 1897 року вважається найбільшим за змістом колекції археології, палеонтології та зоології.
Окрасою музейного зібрання є колекція Вільяма Фера замок Доброї Надії. Замок Доброї Надії — чудово відреставрована фортеця, побудована після 1665 року голландської Ост-Індської Компанією. Це найстаріша будівля в Кейптауні. Розміщені в його масивних кам’яних стінах чудові національні скарби, які складають колекцію — художнє дзеркало життя і культури всієї Південної Африки. Чудові твори — олія і акварель, графіка, вишукані меблі, срібло, роботи по склу і багато іншого — ілюструють історію Південної Африки між 1500 і 1900 рр. Колекція експонується в замку протягом майже півстоліття.
Крім виставок «Изико» пропонує освітні та культурно-просвітницькі програми для різних верств населення.
Південноафриканський Національний музей військової історії
Південноафриканський Національний музей військової історії знаходиться в місті Йоганнесбурзі. Його основна мета — зберегти пам’ять про участь Південної Африки Другої світової війни. Музей був офіційно відкритий 29 серпня 1947 року прем’єр-міністром ПАР Яном Смэтсом. До 1975 року ця величезна колекція експонатів була відома під назвою Музей військової історії Йоганнесбурга. У 1999 році Південноафриканський Національний музей військової історії був об’єднаний з музеєм Трансвааль в Преторії і Національним культурно-історичним музеєм ПАР. Як прийнято вважати — ці експозиції хоч і знайомлять відвідувачів з якимось напрямком історії ПАР, але їх головна мета — показати всі аспекти життя південноафриканського народу. На подвір’ї Національного музею військової історії встановлений великий меморіал, проект якого був розроблений сером Едвіном Лутйенсом. Камінь в основу цього меморіалу був закладений ще 30 листопада 1910 року Принцом Артуром, герцогом Коннотом і Стратерном. Цей комплекс був присвячений британським солдатам, які віддали свої життя під час Другої англо-бурської війни, але 10 жовтня 1999 року меморіал було повторно відкрито після реконструкції та перейменовано у Військовий меморіал буров.
Музей алмазів в Кейптауні
Зовсім недавно в Кейптауні відкрився Музей алмазів — The Cape Town Diamond Museum. Це місце покликане нагадати світовій спільноті про величезний внесок Південно-Африканської Республіки в міжнародну алмазну індустрію. У Музеї алмазів ви зможете не тільки побачити безліч чудових алмазів, але і простежити за всім процесом видобутку та обробки найтвердішого мінералу у світі. Огляд всіх експонатів у Музеї алмазів займе близько півгодини. На виході всім відвідувачам буде запропоновано придбати алмази за цілком демократичними цінами. У Музеї Алмазів знаходяться рідкісні природні експонати кимберлита і передотита, а також унікальний 4.76 карат натуральний жовтий діамант з незвичайним природним вкрапленням у вигляді жіночого прифиля. Відвідувачі мають унікальну можливість побачити репліки найбільших діамантів у світі, в число яких входить найбільший алмаз, коли-небудь знайдений — Куллінан («Зірка Африки») 3106 карат.
Музей апартеїду
Музей апартеїду був відкритий в Йоганнесбурзі у 2001 році з метою розповісти відвідувачам про нелюдськість апартеїду, політичній системі расової дискримінації (мовою африкаанс означає «статус роздільного існування або проживання»), про героїчний рух опору в період з 1948 по 1990 роки. Його експозиція зачаровує своїми інтерактивними дисплеями, які включають в себе велику колекцію відео — та фотоматеріалів.
Жорстка, монолітно-бетонна архітектура будівлі музею знаходиться в різкому контрасті з сусіднім тематичним парком Gold Reef City, так як задумка архітекторів була показати цю будівлю як тюремні камери, як нагадування про душевному стані всього населення Південної Африки часів апартеїду.
Цей музей і пригнічує, і надихає одночасно. У його 22-х мультимедійних виставкових залах повністю викрита жорстока система апартеїду із застосуванням насильства і примусового позбавлення волі. Одним з найстрашніших є Зал політичної страти, де відвідувачі бачать звисають сотні петель, представляючи борців руху опору, які були вбиті у відповідності з законодавством ПАР того часу.
Відвідувачі музею знайомляться з історією боротьби проти апартеїду на чолі з АНК у вигнанні, яка врешті-решт перемогла, і сьогодні Південна Африка — багатонаціональна країна з однією з найбільш прогресивної конституцій у світі. На стендах музею виставлено безліч історичних фотографій про тих дивовижних роках у Південній Африці початку 1990-х років, коли переговори за участю президента де Клерка призвели до перших демократичних виборів 27 квітня 1994 року.
У музеї також можна побачити тимчасові виставки. Можна познайомитися з цікавою фотовиставкою, присвяченою Нельсону Манделі, одному з найбільш відомих лідерів в боротьбі з апартеїдом, який провів 27 років у політичному ув’язненні. Після свого звільнення в лютому 1990 року, Мандела став всесвітньо відомий і в 1994 році був обраний першим чорношкірим президентом Південної Африки.
Після двогодинної екскурсії по Музею апартеїду відвідувачів зустрічає дивовижний сад — робота відомого дизайнера і архітектора-пейзажиста Патріка Уотсона.
Трансваальский музей
Як і будь-яка інша столиця світу, головне місто Південно-Африканської республіки Преторія рясніє різноманітністю культурних і просвітницьких закладів, серед яких виділяється Трансваальский музей, який є центром природознавства.
Засновано цей заклад було більше ста років тому — в 1892 році, а першим його директором став Жером Ганнінга.
Спочатку установа розмістилася в одному приміщенні з парламентом країни, а пізніше йому було виділено окреме будову. Це красива будівля, яка приваблює туристів вже своїм чарівним зовнішнім виглядом. Біля нього часто виставляються експонати, наприклад, скелети динозаврів.
Трансваальский музей буде цікавий не тільки прихильникам природознавства. Адже його експозиції неймовірні, наповнені різноманітними експонатами. Наприклад, тут можна побачити скам’янілі останки: первісних людей, що населяли південну частину африканського континенту; ссавців та інших тварин; птахів і рибок. Збиралися всі експонати протягом багатьох років — не десятиліть, а навіть століть, під час проведення розкопок у різних частинах Африки.
Музей медицини Адлера
Як і чим виривали зуби, оперували і перемотували рани кілька століть назад — усе це можна побачити в Музеї історії медицини, заснованої доктором Адлером у Йоганнесбурзі в 1962 році. На полицях музею багато старовинних книг по медицині, найбільш ранні з яких датуються 1535 роком. Серед експонатів можна знайти модель «залізних легенів», старовинну рукописну клятву Гіппократа, «секретні» матеріали південноафриканського Суспільства Психіатрів.
Музей медицини також пропонує окремі приміщення, де відтворені старовинні приймальні кабінети, аптеки початку 20 століття, хатини знахарів і африканські магазини зілля. Окрема експозиція присвячена працям знаменитого професора Крістіана Барнарда. У 1967 році Крістіан Барнард здійснив у Кейптауні першу в світі успішну операцію з пересадки серця.
Будинок-музей Нельсона Мандели
Національний музей Нельсона Мандели в Йоганнесбурзі, як правило, називають Будинком Мандели. Він розташований на вулиці Вилакази району Західного Орландо в Соуето. Нельсон Мандела жив у цьому будинку під номером 8115 на розі вулиці Вилакази і Нгакане з 1946 по 1962 рік, недалеко від будинку ще одного Нобелівського лауреата з боротьби проти апартеїду — почесного архієпископа Десмонда Туту. Вулиця Вилакази — це єдина вулиця в світі, де жили два Нобелівських лауреата.
Мандела в 1997 році передав свій будинок Фонду спадщини Сует «Soweto Heritage Trust»,засновником якого він був, для відкриття в ньому музею «Історії боротьби проти апартеїду». Невеликий одноповерховий будинок з червоної цегли прямокутної форми, трохи схожий на сірникову коробочку, збудований у 1945 році. На його стінах видно кульові отвори, а на фасаді залишилися підпалини від вибухнули пляшок з коктейлем Молотова. Внутрішні кімнати музею обставлені оригінальними меблями та особистими пам’ятними речами, включаючи фотографії, передані Нельсоном Манделою. Тут можна побачити пояс чемпіона світу, особисто подарований Нельсону Манделі боксером-професіоналом афроамериканцем Шугартои Рейем Леонардо.
У 1999 році Будинок Мандели став найпопулярнішим місцем в Соуето у туристів, що відвідали Південно-Африканський півострів.
Нельсон Мандела повернувся у цей дім після звільнення з в’язниці в 1990 році, незважаючи на пропозиції від урядовців знайти інше, більш безпечне житло. На мітингу біля свого будинку в Соуето його перші слова були: «Я прийшов додому в кінці кінців!» Через 11 днів він передав цей будинок для музею. Пізніше він писав у своїй автобіографії: «В ту ніч я повернувся з Вінні в мій будинок № 8115 в Західному Орландо. Цей будинок був завжди в моєму серці. І коли я вийшов з тюрми, для мене мій будинок під № 8115 був епіцентром мого світу, місцем, зазначеним іксом у моєму житті».
У 2007 році Фонд спадщини Соуето закрив Будинок Мандели на ремонт. Новий центр для відвідувачів був введений в експлуатацію після завершення всіх реставраційних робіт. Була проведена перепідготовка обслуговуючого персоналу і гідів, а також призначений новий керуючий музею. Будинок Мандели в Йоганнесбурзі, включаючи центр для відвідувачів і невеликий музей, був знову відкритий 19 березня 2009 року.
Національний музей Нельсона Мандела в Йоганнесбурзі був внесений до Національного списку всесвітньої спадщини в 1999 році.
Музей Африки в Йоганнесбурзі
Експозиція музею Африки розкриває різні сторони життя африканських племен. На території ПАР налічується близько 500 різних груп, що володіють культурними відмінностями, і музей допомагає розібратися в цих відмінностях. Найбільші етнічні утворень, такі як африканери і коса, представлені дуже широко — тут і одяг, і аксесуари, і столові прилади, і релігійні атрибути, словом всі ті предмети, які характеризують спосіб життя. Звичаї малих груп також відображені у начиння, обрядових речах і фотографіях. Вся добірка оформлена дуже продумано, фігури африканців виглядають як справжні, підібране звукове супровід.
Окремий розділ присвячений геології континенту, надзвичайно різноманітною. Ця частина музею користується особливим інтересом відвідувачів тому, що Південно-Африканська республіка відома у всьому світі золотими рудників і алмазними копальнями. І якщо тисячі каменів і мінералів глибоко зацікавлять не всіх, то процес видобутку золота — інша справа. Та ж картина і з алмазами: на території ПАР їх видобувають вже давно, процес відпрацьований і найбільший екземпляр цього дорогоцінного каменю знайдений на території Південної Африки.
На знак особливого визнання заслуг Махатми Ганді в боротьбі за права скривджених груп населення виділена секція, що розповідає про його діяльність в 1904-1913 роках, коли майбутній лідер кампанії громадянської непокори жив і працював адвокатом у Йоганнесбурзі.
Вхід в музей був до недавнього часу вільним, зараз за нього просять 7 рендів.
