Реферат барокко на українській мові

Реферат

Зміст

Запровадження__________________________________________ 4

1.Термин_______________________________________ 4

2. Епоха, напрям, стиль______________________ 4

3. Історичні передумови_____________________ 5

4. Ідеологічна основа_________________________ 6

5. Філософія____________________________________ 6

6. Антиномии____________________________________ 7

7. Специфічні риси__________________________ 8

8. Російське мистецтво бароко____________________ 9

Укладання______________________________________ 10

Література_____________________________________ 11

Запровадження

Епоха бароко — одне з найцікавіших епох історія світової культури. Цікава вона своїм драматизмом, інтенсивністю, динамікою, контрастністю й те водночас, гармонією, цілісністю, єдністю. У нашій часу — смутного, невизначеного, гипердинамичного, шукає стабільності і впорядкованості, — епоха бароко надзвичайно близька за духом. Саме тому було цікаво звернутися до означеній темі, щоб знайти у минулому якісь орієнтири, здатні допомогти пошуку себе у складних життєвих колізіях. Звісно ж, розповісти про всієї культурі бароко однаково, що “охопити неосяжне”. Тому окремі межі (общестилистические риси, світовідчуття епохи, антиномії мистецтво…) розглянуті мною докладніше, інші — менш. Особливої уваги заслуговує музична життя епохи — надзвичайно насичена, повнокровна, вийшла далеко за межі XVIIв. Це час висунуло двох геніїв (у сфері музичного мистецтва): Баха і Генделя, раскрывших різні межі стилю.

2. Термін

термін

2) “baroco” — одне з форм схоластичного (религиозно-догматического) силогізму (міркування, у якому дві посилки об’єднані загальним терміном);

3) від італійського “barocco” — грубий, незграбний, фальшивий.

У XVIIIв. термін набуває значення негативною естетичної оцінки. Барочным позначалося все неприродне, довільне, перебільшене.

У 50е роки XIXв. починається розгляд бароко як історичного стилю, закономірного етапу у розвитку мистецтва пізнього відродження.

У 80е роки XIXв. відбувається справжнє “відкриття” бароко: роботи Гурлита, Вельфлина, Юсти. За бароко визнали бути як особливого художнього явища.

У 20е роки XXв. відбувається криза капіталістичного світогляду. Пробуждается інтерес до місцевих, національним варіантів бароко. Дається періодизація, встановлюються історичні кордону.

6 стр., 2544 слов

Особливості українського бароко

... щасливо підійшло до назви доби». За другою версією, термін «бароко» походить від латинського «baroco». Ця назва використовувалась ... „сарматському” портреті за допомогою достатньо простих, але надзвичайно виразних засобів – зображення людського тіла й антуражу ... Півдні, в Подніпров'ї, Слобожанщині розширювалися межі творення самобутньої бароккової культури. Українське барокко, належачи до однієї з ...

3. Епоха, напрям, стиль

Епоха, напрям, стиль… Де кордону цих понять, як співвідносяться вони друг з одним? Відповіді ці запитання намагалося відшукати не одне покоління мистецтвознавців. Десятки книжок і статей присвячено тій темі. І все-таки ми знайдемо у яких єдиною істини. У насправді, бароко — це стиль, напрям чи епоха? Можливо те й інший і третє одночасно?..

Середньовіччя — звісно, епоха. Але чи є в культури цього часу певні загальні риси чи переважає змішання стилів? Чи правомірне взагалі розподіл культури якісь періоди, етапи, епохи? Недарма вчені не одне століття наполегливо намагаються знайти те загальне та особливе, що таємниче пов’язує між собою явища мистецтва, відновити ланцюг випадків, ланки якої обертаються до нас новими гранями. Отже…

4. Історичні передумови

XVII століття. в Новий час, епоха бароко. Загадковим чином ця епоха усе ще живе у свідомості, її новизна не застаріла майже чотири століття. Драматична напруженість світовідчуття, інтенсивність духовного життя відчувається з відривом, притягаючи крізь століття. Не слабшає і тяжіння мистецтва бароко: драматургії Шекспіра, архітектурних ансамблів барочного Риму, живопису Рубенса, Рембрандта, скульптури Берніні. Не згадані ще Кальдерон, Грифиус, Гриммельсхаузен, Шенфельд, Ель Греко, Декарт, Кеплер, Бёме, Паскаль… Порождением духовної атмосфери епохи стала музика А.Скарлатти, Д.Скарлатті, Дж. Фрескобальди, К.Монтеверди, И.Пахельбеля, Букстехуда, Шюца, Кореллі, Вівальді, Генделя, Баха. Якщо із нашого “історичного далека” на добу бароко, у ній неспроможна не вразити внутрішня заокругленість, завершеність, вичерпаність сенсу. Бароко — період від “Гамлета”, його “порвалася днів єднальна нитку” (1601) на смерть Баха, його “Перед троном твоїм з’являюся я днесь” (1749).

Початок епохи — прорив у майбутнє. Але був він так несподіваний?

Західна Європа ввійшла у нову фазу економічних і полі-тичних відносин, яка принесла з собою нове культуру. Ця фаза характеризується передусім розвитком та боротьбою феодальних і капіталістичних відносин, що призводить до зіткнення двох класових світоглядів. Відбувається централізація державної влади освіту національних державних об’єднань, слагавшихся з урахуванням абсолютистських режимів. XVII століття — одне з найбільш грандіозних епох в усій історії: все європейські країни розвивалися щодо одного напрямі: від феодалізму до капіталізму, причому рух це приймало остродраматические форми, а сам характер розвитку був різко нерівномірним:

  • у Голландії склалися буржуазні відносини;
  • в Англії — буржуазна революція;
  • мови у Франції — розквіт абсолютизму;
  • Італії — контрреформація;
  • у Німеччині зберігається феодальна роздробленість, йде тридцятирічна війна (1618-1648гг.);
  • Іспанія є одним із найвідсталіших околиць.

Провідними соціальними верствами стають буржуазія, земельна аристократія і селянство. Але саме з XVII в. намічаються контури єдиної світової культурно-історичного процесу.

4 стр., 1792 слов

Стиль бароко у світі та в України

... на території всієї України. Становлення стилю бароко в різних видах українського мистецтва проходило не одночасно. Нові художні тенденції в середині XVII століття знайшли своє втілення перш за ... Значною мірою через портрети сотників і полковників, видатних політичних і культурних діячів епохи козацької автономії ми маємо уявлення про Україну тих часів. Пам'ятки мистецтва із ...

Це не час переходу від епохи Відродження (XIV-XVI ст.) до епохи Просвітництва (XVIIв), а велика значна самостійна фаза у розвитку світової культури. Тому, за всієї нерівномірності руху країн (що й визначати національні особливості духовного життя, створення національних шкіл), велике значення приділяється загальним моментів, таких як світовідчуття, світорозуміння…

5. Ідеологічна основа

Ідеологічною підвалинами нового стилю було ослаблення духовної культури та духовної сили релігії, розкол церкви (на протестантів і католиків), боротьба різних віровчень, що відбивають інтересів різних класів: католицизм висловлював феодальні тенденції, протестантизм — буржуазні. У цей час держава набуває великій ролі, відповідно відбувалася боротьба релігійного і світського почав. Одночасно розвивається наука (географічне пізнання Землі (крім Антарктиди), розвиток оптики, закони заломлення світла Декарта, розкладання спектра кольору Ньютоном, мають велике значення для живопису, розвиток термодинаміки).

У такій складній, динамічної, драматичної обстановці складався новий стиль, нова культура. Утверждался ж вона за умов відносної стабілізації життєвих умов. Вона стала результатом або насильницької політики держави й церкви, або наслідком затишшя, який прийшов змінюють громадським потрясінь. Але з стабілізацією життєвих умов не знищуються громадські протиріччя.

суспільну свідомість

6. Філософія

новим типом

Т.о. ідеологія визнає існування антагонізмів (протиріч), але вважає держава й церква силами, примирними конфлікти життя, надають їй єдність. Спочатку філософія ж прагне знайти монистическое пояснення світу (у яких єдність?):

  • Рене Декарт: єдність світу у розумі. Саме свідомість, по Декарту, є вихідної достовірністю пізнання. Бог — найбільш досконале суще, його функції в гармонії і гарантії істинності пізнання;
  • Бенедикт Спіноза знаходить несумісність на пантеистическом сприйнятті Бога, що включає у собі видимий і невидимий світ, матеріальну суть, духовні елементи;
  • Томас Гоббс стверджує: єдність — в матерії. Усі духовне є суть матеріального. Люди повинні об’єднуватись у суспільство із сильною абсолютистській державною владою.

Блез Паскаль знаходив єдність і суть в ідеальної любові, джерелі шляхетного поведінки. Саме релігія (Християнство) дозволяє загадку Буття;

  • Готфрід Вільгельм Ляйбніц бачив несумісність на наперед визначеної гармонії світобудови, що з безлічі монад — самокоштовних завершених життєвих організмів.

Взагалі, ідея Божества — як осередку вищого розуму, справедливості, істини, милосердя, що вносить стрункість в усі суще, — й у умонастрої епохи.

7. Антиномии

Антиномии,

Антиномия “хаос (управляючий всесвіту) — порядок (торжество раціоналізму)”. Система, до котрої я тяжіє наукове і художню мислення бароко (система сузір’їв Кеплера, вчення про країну Грація, система планування Ленотра…) розуміється не як вираз порядку, лежачого поза людської свідомості, бо як щось розмірне, раціональне, упорядкований, підлегле розуму людини. У той самий час, духовне відкриття бароко — почуття безмежності світу (чому сприяли географічні відкриття), трагічною незахищеності людини, непорівнянності малої, бренной страждаючою піщини людського життя й незмінною, холодної, безкінечною безодні Космосу.

8 стр., 3993 слов

Мистецтво XIX століття. Романтизм, реалізм

... століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму ... Першою особою епохи, що ... Думка, що життя особи може ... романтизму до академізму відбувався менш конфліктно, аніж у живописі та літературі. Розвиток ... бароко. Пам'ять про минуле відігравала значну роль в настановах романтизму, ...

Хто ти, про людина? Посудина лютої болю,

Арена всіх скорбей, мінливостей потік,

Фортуни легкий м’яч, болотний вогник,

Сніг, тающий навесні, мерцанье свічок, не більш.

Грифиус “Людська злидні”.

Т.о. особистість людини “одночасно щось і ніщо” (Флемінг).

Усе залежатиме від зовнішніх впливів, від природи, від, від людський маси. Фортуна некерована, потік часу некерованим, його лише спостерігати — до того часу, що він не змете спостерігача. Смерть сліпа, стріляє навмання… Випадковість, хаос управляють Всесвіту. У цьому вся хаосі однаково ірраціонально і трагічне (поезія Грифиуса, музика Шюца), і чудесно-мистическое (“Екстаз святої Терези” Берніні, живопис Ель Греко).

Ще один антиномія: протиставлення життя і смерть. Остання тлумачать як світло, розрада, спокій, думку про Христі.

Що смерть благочестивим?

Ключі від життя вічної,

Пір кордон брехливих,

Поле битви світ,

Йдучи до сонця мандрівниче,

Блаженства вічний бенкет,

Дорогою до вітчизни супутник,

Пожатие десниці,

Пылающее полум’я,

І райські блискавиці,

Палаючі з нас.

Хофмансвальдау “Смерть”.

І це антиномія перебільшеної яскравості, тілесності життя (театр, живопис Рубенса) з одного боку, і мороку, болю, містицизму — з іншого (гравюри Шенфельда).

Противопоставления є і лише на рівні типу мислення, світовідчуття, простору, часу…

Игралище часів, непостійний рід,

На сцені буття напередодні втрати

Той піднесений, загинув, тому потрібні палати,

Тому — дірявий притулок; хто панує, хто тче.

Учорашнє пішло, хвилинний щастя злет

Сметает новий що і завтра у безодню кане

Зелена листя зблякне і зів’яне,

І вістрі меча на ніжний шовк впаде.

Грифиус “Подобье нашому житті”.

Перед нами типово барокова картина світу. Він хисткий, динамічний, зітканий із контрастів, піддається метаморфоз.

8. Специфічні риси

специфічними

1. Посилення релігійної тематики, особливо тим, що з мучеництвом, чудесами, баченнями;

2. Підвищена емоційність;

3. Важливе значення ірраціональних ефектів, елементів;

4. Яскрава контрастність, емоційність образів;

5. Динамізм (“світ бароко — світ, у якому спокою” Бунін);

6. Тяжіння до узагальнюючим і що зв’язують формам:

  • а) целостностные системи філософії;
  • б) пошук єдності в протиріччях життя;

в) в архітектурі:

  • овал в лінії будинку;
  • архітектурних ансамблів;
  • р) скульптура підпорядкована загальному декоративному оформленню;

буд) у живопису — відмови від прямолінійною перспективи, підкреслення

7 стр., 3059 слов

Людвіг ван Бетховен: життя та творчість

... заняттями. Він був у захваті від почутої кантати Бетховена. Восени 1792 року Бетховен переїхав у Відень, з того часу життя і творчість композитора були пов'язані з Віднем. Протягом ... на музику створену в той час першу частину «Фауста». Історичні події 1810--1820 років, які різко змінили соціально-політичну обстановку в Європі, безпосередньо вплинули і на життя та творчість Бетховена. ...

“нескінченності” простору;

  • е) музикою — створення циклічних форм (соната, концерт), многочастных творів (опера).

У період бароко витвори мистецтва “активно прагнуть з’єднатися коїться з іншими” (Липатов).

Т.о. Майстер доби бароко мислить як і скульптор, як і архітектор, як і декоратор одночасно (Берніні “Собор святого Петра”).

7. Складність і надмірність, надмірність (зокрема, композиційних рішень на архітектурі, музиці).

Наприклад, церква св. Сусанны. Характерно: нагруженность форми, орнаментальна декорировка простору, наростання маси до центральній частині, заповнення ніш статуями.

9. Російське мистецтво бароко

Бароко на Русі стало головним напрямом мистецтво лише з XVIIIв. Саме формах бароко засвоювалася класична традиція західноєвропейського мистецтва, що дозволило перейти від художнього мислення Київської Русі мистецтва Нового Часу. Мистецтво Русі заслуговує уважного й докладного розгляду. Мені б хотілося лише трохи торкнутися його, намітивши основні риси.

архітектурі

живопис.

У цілому нині, характерна свіжість, раціоналізм, буржуазність. Локальность культурного розвитку середньовіччя змінювалася яскравішим єдністю, основу якого буржуазні зв’язку, становлення російської нації, вищі культури.

Укладання

Отже, культура бароко має величезну історичне простір: кордон XVI-XVIIвв — XVIIIв. Поява останнього була історично закономірним процесом, підготовленим всім попереднім розвитком. Неодинаково знаходив своє втілення стиль у різних країнах, вишукуючи їх національні особливості. У той самий час